Один мій знайомий ще далеко до війни мав спільний бізнес з росіянами. Справа то була непроста, бо східні партнери періодично підкидали якісь сюрпризи. Інтернет тоді ще тільки починав ґрунтовно завойовувати пострадянський простір, тож фірми активно листувались. Зрозуміло, що виключно російською, адже іншої мови «там» не розуміли.
Офіс мого знайомого містився у промзоні, на вулиці Джохара Дудаєва. Свою назву вона отримала в 1996 році на честь лідера Чечні, який очолив боротьбу за незалежність і якого росіяни за це вбили, пише Репортер.
Бізнес розвивався нормально, аж раптом з Москви прийшов дивний лист. Російські партнери повідомляли, що мали неприємну розмову з ФСБ. Тобто, франківська поштова адреса «ображала їхні національні почуття, прославляла чеченських сепаратистів і сприяла роздмухуванню світового тероризму». В результаті москалі поставили українського партнера перед вибором: або він шукає офіс на якійсь «менш провокативній» вулиці, або вони припиняють співпрацю.
Бізнес був прибутковий, тож підприємець погодився і зняв інше приміщення – на Січових Стрільців. Хоч вони теж воювали з москалями, але хто з ними не воював, та й було то доволі давно. І дійсно, москвичі до УСС претензій не мали. Мало того, вони взагалі смутно уявляли, хто це. Коли з Росії у новий офіс прийшов перший діловий лист, на конверті було написано – «улица Январских Стрелков»…
Дивно, як на пошті розібрались, куди доставити кореспонденцію.
