Володимир Війтишин: «З часу пандемії більше людей заговорило про Бога»

Facebook
Telegram
X
WhatsApp
Перед святами, поміж клопотами і закупами, більше людей задумується про духовне.

У цей час «Репортер» поспілкувався з архиєпископом, митрополитом Івано-Франківським, владикою Володимиром Війтишиним – про те, як і коли святкувати.

– Владико, цього року на Великдень священники закликали людей не приходити до церкви, а дивитися богослужіння онлайн. То в якому форматі святкуватимемо Різдво?

– Церква є законослухняною і з першого дня карантину старалася донести до людей, щоб береглися. Спочатку медицина була не готова. Сьогодні вже є багато змін, інших допусків. Ми стараємося йти нога в ногу з державою та медициною, щоб вистояти проти пандемії.

Богослужіння для вірян будуть. Але є побажання, щоб усі обов’язково були в масках, дотримувалися дистанції. Втім, можна дивитись і онлайн-трансляції, наприклад, з нашого архикатедрального собору. Також по національному телебаченню будуть транслюватися богослужіння з церков різних конфесій.

Скоро знову проголосять локдаун. Але хвороба є всюди, не тільки в церкві. Храми величезні, вони мають велику площу, богослужіння відбувається до години-півтори часу, на відміну від великих святкувань у тісніших приміщеннях. А скільки людей на базарах, на зупинках, в автобусах, магазинах? Підхід має бути однаковий до всіх.

– Чи стало більше вірян під час пандемії, чи навпаки?

– Пригадайте, коли стався теракт у США, загинуло багато людей, після цього храми були переповнені. З часу пандемії багато людей більше говорить про Бога, про молитву. Раніше ми не робили транс­ляції з соборів. А тепер, якщо порахувати всіх, хто брав участь онлайн у Святій Літургії, то виходить значно більше людей. Але, звісно, стало менше тих, які могли фізично прийти до храму, бо такі були вимоги держави.

– На вашу думку, нинішня пандемія – це не покарання людства за гріхи?

– Я вважаю, що Бог є добро, а добро не може робити зла. Зло ми робимо самі. У дечому винне людство: через нашу екологію, деякі дослідження, поведінку. Ми довели до того, що з’явилася ця хвороба. Тому, якщо хтось хоче переконати, що Господь в цьому винен чи хоче нам зла – це неправда.

– Папа Римський проголосив 2021 роком святого Йосипа. Що це означає?

– Наступного року католицька церква святкуватиме 150-річчя проголошення святого Йосипа Обручника покровителем усієї церкви. Йосипу Обручнику Господь довірив найцінніше – свого сина, яким він опікувався. Тому його запросили бути опікуном всіх християн католицької церкви.

З цього приводу буде дарований пов­ний відпуст гріхів, є такий припис закону Церкви. Але там є умови: паломництво, сповідь, причастя, а наша більш широка участь – бути ближче до Бога, щоб отримати благословення, коли ми хочемо ще раз перепросити за свої вчинки.

– Чи змінюється з часом трактування Біблії? Наприклад, про роль жінки в суспільстві.

– Біблія складається зі Старого й Нового завітів. У Старому викладені певні правила, в той час роль жінки була принижена. А в Новому завіті, який ми пов’язуємо з приходом Ісуса Христа, роль жінки вже зовсім інша. Церква завжди жінку підтримувала. Ісус Христос приходить на світ так, щоб піднести роль жінки як матері. Він міг прийти і в інший спосіб. Але ми бачимо Богородицю як праобраз жінки, яка дає життя. Вона є співвідкупителькою. Через жінку прийшло спасіння і через неї приходять наступні покоління.

– А що стосується таких приписів, як піст? Наприклад, заборона слухати музику – але зараз вона грає всюди…

– Наші цінності ростуть. Колись була музика, не було інтернету. Тепер ми можемо сидіти й грати в ігри, але казати, що постимо.

Добро на Різдво. Як франківцям зробити свято не лише для шлунку

Наш піст має бути всередині. Варто подумати: може я піду на молитву, помирюся з кимось, може треба когось перепросити. Як Христос каже: «Гріх не йде до рота, а з рота». Тому треба дивитися ширше.

Крім того, наприклад після Чорнобильської катастрофи людей, які жили поблизу, звільнили від посту. Сьогодні, під час коронавірусу, схожа ситуація: багато людей перехворіло, їм зараз потрібне добре харчування, щоб відновити здоров’я. Тому не тільки їжею, а нашими добрими вчинками ми б мали зробити наше життя трохи іншим.

– Чи на часі об’єднання українських церков?

– Звісно, ми всі про це молимось. Про об’єднання казав Ісус Христос. Бог створив одну Церкву, а ділили її люди. Тому Господь чекає, коли ми вже помиримося.

І ми, і ПЦУ на кожній літургії просимо за єдність. Віримо, що вона буде, але хотілося б, щоб ще за нашого часу. Вже є дуже багато змін, але церква покликана бути одною, і думаю, що той великий розкол, який прийшов 1054 року, мав би вже закінчитись. До того ж, бачимо, які тепер постають загрози. Тому потрібно вистояти разом.

– Коли, на вашу думку, треба святкувати Різдво – 25 грудня чи 7 січня?

– Насамперед ми маємо Різдво святкувати у серці. Бо як один календар помиляється, так і в іншому вже є похибка.

Якщо біля мене буде жити, наприклад, римо-католик, а я буду в цей день працювати, рубати дрова – це буде зневага. Так само і з іншого боку: якщо ми святкуємо 7 січня, то ніякий християнин не має нам заперечити. Бо ми ще не прийняли григоріанський календар, хоч хочемо цього. Коли це відбудеться? Коли ми всі порозуміємося. До цього закликають і Папа Римський, і Блаженніший Святослав, і митрополит ПЦУ.

Вже багато наших вірних – як греко-католиків, так і православних, які живуть за кордоном, святкують Різдво 25 грудня. А поки це не сталося в Україні, давайте будемо святкувати обидва свята. Ми не знаємо, чи всі люди готові святкувати по-новому. Тому підхід має бути розумний, щоб жодна людина не відпала від церкви внаслідок таких змін.

– Зараз Різдво все більше набуває світського характеру, особливо в західних країнах, традиції, яких ми запозичуємо. Чи є загроза забути суть Різдва?

– Ми звикли дивитися на інших, а треба робити по-нашому. Це навіть стосується того, як я приймаю Ісуса в церкві, а не дивлюся, хто яку свічку приніс, хто як одягнувся.

Треба пам’ятати, що є багато цікавих народних традицій, як у нас, так і в інших країнах. Наприклад, фестиваль «Коляда на Майзлях» в Івано-Франківську. У ньому бере участь і влада, і професійні артисти з різних країн. Спочатку колядуємо в церкві, а потім йдемо до ялинки. То це свято релігійне чи нерелігійне? Головне, що у ньому найважливішим є дух Різдва. Тому, коли Бог буде на першому місці, все буде в порядку.

Головне – свято має бути в нашому серці. Ісус Христос прийшов два тисячоліття тому, але щороку ми Його відновлюємо і святкуємо. Церква закликає знову в цей день бути разом з Ним, щоб просити Його допомоги як Господа, який прийшов на землю.

Підсумуйте за допомогою ШІ

Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

СХОЖІ НОВИНИ
лабораторія дослідження
гіга
дощовик-привид (2)
ОСТАННІ НОВИНИ
На війні загинув прикарпатець Михайло Когут
На війні загинув 21-річний Сергій Ревега з Рожнятова
лабораторія дослідження
Знайти предків за 1000 років. Як прикарпатцям дізнатися про своє походження
суд
На Калущині директор фірми привласнив державні гроші під час ремонту бази "Заросляк"
виїзні бригади
Наступного тижня в громадах Франківщини знову працюватимуть виїзні бригади медиків (Розклад)
corgicino (1)
Кава і коргі. У Франківську підприємиця з Харкова відкрила затишне кафе (ФОТО)
піп іван сніг
Прикарпатців попереджають про сильний вітер, а у Карпатах випав сніг
шахед
Уночі росіяни атакували 138 ударними дронами та ракетою - є влучання
IMG_9653
Колядки, косівська кераміка та донати. У Франківську провели благодійне «Особливе Різдво»
бартка
Франківський футбольний клуб "Бартка" став чемпіоном України з ампфутболу
крилос аварія
У Крилосі двоє людей постраждали у ДТП
свічка
На війні загинули прикарпатці Микола Сліпенчук і Федір Галич
погода
Якою буде погода 14 грудня на Прикарпатті
Прокрутка до верху