У четвер, 27 серпня, в Івано-Франківську в прес-клубі, науковці говорили, як зберегти і розширити природоохоронні території та забезпечити гармонійне співіснування людини і природи.
За словами керівника проєкту «Збереження Карпатських пралісів» Василя Мочана, робота почалася ще у 2014 році. Тоді до цього проекту залучили 9 національних природоохоронних парків,пише Репортер.
«Зараз триває новий етап проєкту з 2019 до 2024 року, куди входять п’ять нацпарків, зокрема, з Франківщини – «Гуцульщина»,- говорить Мочан. – Роботу ведуть за шістьма складовими – розширення та вдосконалення парків, моніторинг, розвиток громади, екологічно дружнє до природи підприємництво, навчання й екологічна освіта».
Науковці стверджують, що найбільший пралісовий актив Європи ще збережено саме у Карпатах, тому дуже важливо їх вберегти. А це можна зробити, якщо розширити території парку за рахунок землі, де є ці праліси.
За словами Олександра Киселюка – кандидата біологічних наук, заступника директора Карпатського НПП, у роботі вони стикнулися з нерозумінням проблеми лісгоспами.
«Вони не фінансуються з держбуджету, а користуються з того, що зрубали й продали, – говорить Киселюк. – Вони агітують місцевих, мовляв, коли будуть парки, то не можна буде піти в гриби чи зібрати ягоди. Тому потрібна більша роз’яснювалтна робота, аби підняти престиж парків».
Він пояснює, що нацпарки мають чотири зони і три з них дозволяють використовувати природні ресурси.
«Якщо ми не створимо й не розширимо площі нацпарків, то можемо втратити унікальні природні екосистеми, – зауважує Олександр Киселюк. – Якщо розширимо дев’ять нацпарків, то будемо мати потужний коридор, який може зв’язати й мати співпрацю сусідніми областями та з Румунією».
Також він наголошує, що Прикарпаття має 33 пралісові пам’ятки природи площею 4527,5 га «У цих місцях нема й сліду діяльності людини і це треба зберегти, – наголошує Киселюк.
Доцент кафедри екології Національного лісотехнічного університету України Микола Чернявський говорить, що збереження пралісів – це збереження біорізноманіття.
«У такий спосіб ми зберігаємо біорізноманіття у лісах, -каже науковець. – Праліси добрий регулятор клімату, адже через їхні зміни у нас з’являються штормові вітри та інше. Праліси найменше порушенні зі сторони екології, бо їм тисячі років, навіть морські системи є більш порушені, ніж праліси»
До нацпарку хочуть приєднати понад 25 тисяч гектарів, які належать Ворохнятському й Делятинському лісгоспу. «Вони проти, бо там є кубомаса, а для лісгоспу – подарунок. Там будують дороги для чого? Аби вивозити ліс. Боїмося втратити ті території, аби їх зберегти все готове – треба погодження землекористувача».
До слова, в рамках цього проєкту з Закарпатті вдалося знайти спільне рішення і територія їхніх нацпарків збільшилася на 22 тисячі гектарів.
Довідково: Новий етап проєкту «Збереження Карпатських пралісів» – «Підтримка довгострокових ініціатив природоохоронних територій щодо збереження пралісів та старовікових лісів в Українських Карпатах з метою збереження їх природоохоронної та кліматичної функціональності» реалізовується громадською організацією «Українське товариство охорони птахів», партнер – BirdLife Intrnational в Україні у співпраці із Франкфуртським зоологічним товариством за фінансової підтримки Федерального Міністерства довкілля, охорони природи та безпеки ядерних реакторів Німеччини задля пом’якшення наслідків кліматичних змін. Проєкт є частиною довгострокової ініціативи Франкфуртського зоологічного товариства. Тривалість даного етапу проєкту 2019-2024 роки. В рамках проєкту відбувається співпраця з природоохоронними територіями задля їх розширення та покращення роботи: НПП «Бойківщина» НПП «Сколівські Бескиди», НПП «Зачарований край», НПП «Гуцульщина» та РЛП «Черемошський».
Авторка: Світлана Лелик
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.