У «Репортері» вже стає доброю традицією робити новорічні подарунки усім шанувальникам міської історії. Минулого року ми надрукували перший привілей Станиславова — фактично першу письмову згадку про місто. Сьогоднішній подарунок можна назвати справжньою сенсацією. Ми віднайшли перше фотографічне зображення нашого міста!
Раніше найдавнішою світлиною Станиславова вважалась поштівка із зображенням міста після «мармулядової пожежі» 1868 року. Ця неординарна подія мала розголос по всій Австро-Угорській імперії і саме через це якийсь безіменний фотограф увіковічнив вид згарища для нащадків.
Але те, що нині демонструємо ми, відсуває хронологічні рамки на шість років. Фото датується 1860 роком! При чому зображено на ньому не будь-що, а символ міста — вежа старої ратуші. Це велика удача! Справа в тому, що на численних світлинах кінця ХІХ століття фігурує ратуша, збудована після пожежі. А ось зображень її попередниці фактично немає.
У розпорядженні дослідників були лише описи і одна-єдина акварель 1820-х років, де видно лише загальні контури магістратської споруди. Архітектор Зеновій
Соколовський зробив уявну реконструкцію старої ратуші.
А звідки взялась дата «1860»? Пояснюємо. У 1928 році проводилась історична виставка міста Станиславова, після якої залишився каталог. І ось там, під №139 читаємо: «Вежа старого ратуша (фотографія 1860 р. Власність міста Станиславова). З дару пана Целевича». Додамо, що і в каталозі це фото значиться найдавнішим.
Тепер декілька слів про те, як світлина потрапила на сторінки «Репортера». У 1920-х роках у Станиславові жив хлопчик Адам Рубашевський. Разом з батьком вони ходили на ту виставку, де перефотографували цікавий експонат. Потім хлопчик виріс і, пройшовши пекло Другої світової, замешкав у Польщі. Втім, зв’язку із рідним містом не поривав. У 1990-х роках він передав копію рідкісного фото священику івано-франківського римо-католицького костелу отцю Галімурці. Довший час той зберігав фото у костельному приміщенні, аж поки не розпочався ремонт костелу, і воно десь загубилось. Рік тому один із прихожан, лікар Леонід Орел, побачив, як один з робочих волочить до смітника якусь папку із паперами. Коли той проходив повз лікаря, з папки щось випало. Це щось і виявилося найстарішим фото міста.
Пізніше пан Леонід, який за покликанням душі є ще й краєзнавцем, показав світлину мені. При чому не просто похвалився, але й дав дозвіл на публікацію. Отож, завдяки старанням декількох людей відновлена ще одна забута сторінка історії нашого міста.
PS. Як і було обіцяно, на Новий рік редакція робить невеличкий подарунок своїм читачам. Ви можете завантажити собі цифровий екземпляр фотографії у великому розмірі, клацнувши мишкою тут або на фотографії зверху.
Comments are closed.