Іван БондаревСтаниславів є досить старим містом і тому, як кожне порядне старе місто, мусить мати свої легенди. І він їх має! Просто тривалий час дослідників більше цікавила міфологічна спадщина Праги, Кракова, Львова чи Кам’янця-Подільського. Але й Станиславову є, що розповісти і мешканцям, і туристам.Кулю гаду!
У 1948 році письменник Ярослав Галан приїхав до Станіслава читати свої твори. Вечір зустрічі з письменником відбувався у будинку теперішньої їдальні, що по вулиці Січових Стрільців, 24 (неофіційна назва — «Бомбей»). На той час це була подія неабиякого значення, і тому квитки на цей захід розлетілись миттєво.
Жив тоді у Станіславі один хлопець — Володимир Харук. Він дуже хотів послухати відомого письменника, але не зміг придбати квиток. Бажання було настільки сильним, що юнак дав хабар касиру і той пустив його, попередивши, що доведеться стояти. Коли хлопець зайшов до зали, вечір уже розпочався. Як на зло, двері зрадницьки заскрипіли, і всі глядачі обернулись, аби подивитись на того, хто заважає їм слухати. А в той момент зі сцени Галан голосно декламував свій вірш:
«Хто підкрався тихо ззаду?
Кулю гаду! Кулю гаду!».
Переляканий хлопець стрімко вибіг надвір, і з того часу обходив Бомбей десятою дорогою. А через рік Галан загинув. Щоправда, не від кулі, а від топірця…
