Пан Володиєвський

Підготував Іван Бондарев Станиславів є досить старим містом і тому, як кожне порядне старе місто, мусить мати свої легенди. І він їх має! Просто тривалий час дослідників більше цікавила міфологічна спадщина Праги, Кракова, Львова чи Кам’янця-Подільського. Але й Станиславову є що розповісти як постійним мешканцям, так і туристам.Пан Володиєвський

У 1672 році величезна турецька армія взяла в облогу Кам’янець-Подільську фортецю. Християнський гарнізон мужньо оборонявся, але сили були нерівні. Коли яничари вже вдерлися на фортечне по­двір’я, останні захисники замку підпалили пороховий склад. Від вибуху загинули і нападники, і оборонці. Серед останніх був полковник Володиєвський, якого за відвагу і особисту мужність називали Гектором Кам’янецьким, проводячи аналогію із легендарним захисником Трої. Дружина полковника Бася поклала тіло чоловіка на фіру і пішки (!) пройшла з ним до Станиславова. Тут у костьолі відбулась поховальна церемонія, на якій був присутній увесь цвіт польського лицарства, на чолі із коронним гетьманом Яном Собеським.

Приблизно так описав ці події письменник Генріх Сенкевич у іс­торичному бестселері «Пан Володиєвський». Насправді бравий полковник похований у Кам’янці-Подільському, а вся сцена костьольної урочистості у Станиславові від початку і до кінця вигадана самим письменником. Але ж погодьтесь, все ж таки приємно, коли твоє місто фігурує у шедеврах світової літератури.