Сировар із Чесників. Як у прикарпатському селі роблять сир не гірше за швейцарців (ФОТО)

Facebook
Telegram
X
WhatsApp
Ще кілька років тому Олег Журавінський із села Чесники Рогатинського району був далеким від усього, що пов’язане молочним виробництвом. А нині він дуже добре варить сир за голландсько-швейцарською технологією, запатентував торгову марку та помагає підзаробити односельцям.

Норбертова наука

Сім років тому в Чесниках створили кооператив, аби збирати у селян молоко. Керівником обрали Олега Журавінсь­кого. Згодом у селі організували й виробництво сметани та сиру, пише Репортер.

Спершу кооператив мав шість добро­вольців, нині їх 43. На перших порах щодня збирали до 50 літрів молока. Через рік, коли людей у кооперативі стало більше й молока теж, почали думати, що з ним робити далі. От, і виник­ла ідея, виробляти сири й закладати їх на витримку на літо, а восени, коли менше молока – продавати.

Олег Журавінський нині з посмішкою згадує, як пробували самі варити сир. Надивилися відео, начитались – і вперед.

«Перший раз зробили і ніби дуже доб­рий вийшов, – каже пан Олег. – А другий – ніякий! По-різному пробували, поки не дійшли до того, що потрібна допомога спеціалістів».

Знайшли грантову програму від ЄС, написали проєкт, виграли, і до Чесників приїхав волонтер-сировар із Голландії – Фейко Лантінг. Він два тижні жив у Журавінських, налагоджував роботу сироварні. Після нього був ще експерт із Швейцарії – Норберт Буррі.

За словами Журавінського, Фейко був більше теоретиком, а Норберт – практик. Він і навчив варити сир.

«Норберт був у нас, напевно, вже разів 25! – каже сировар. – От, знову мав приїхати наприкінці лютого, а тут карантин. Він приїздить, як товариш. Казав, що тягне в Україну, подобається йому тут. І далі вчить нас, підказує, показує щось нове».

Журавінський сміється, що спершу були мовні проблеми, бо ж він не знає німецької, а швейцарець – української. Та це не дуже заважало їм розуміти одне одного.

«Щось собі говоримо, руками махаємо, але він мене розуміє, а я його, – посміхається пан Олег. – Збоку то дуже смішно виглядало. Тепер Норберт знає кілька українських слів. Часом хвалить наш сир, часом ганить. Нема так, аби все було добре».

Одне, але добре

Сироварня розташована майже в центрі села. Колись ця будівля була закинутою, а нині все майже стерильне, цехи з обладнанням, камера дозрівання сиру. Добудовують і нове приміщення.

Все обладнання, до речі, закупили за грантові кошти. За словами Журавінського, їм багато з ідеями помагають у Західноукраїнському ресурсному центрі.

На сироварні працюють лише двоє – подружжя Журавінських, Олег і Ольга. Інколи помагають діти. Кажуть, роботи не бракує.

Наприклад, його робочий день починається о п’ятій ранку. Сніданок – кавалок сиру з кавою або чаєм. Сир, каже, тримає до обіду, бо дуже ситний.

О сьомій пан Олег автівкою з причепом об’їздить усіх ґаздів кооперативу в Чесниках та сусідньому селі Лучинці, збирає молоко. Має аналізатор, перевіряє його на жирність і наявність бактерій.

Розказує, що до кооперативу в Чесниках від селян молока взагалі ніхто не приймав. Нікому то було не цікаво, ще й село віддалене.

«А потреба була, бо люди тримали корів і надлишок молока був великий, – говорить сировар. – Не кожен поїде на базар у Рогатин, бо то пів дня стратити. Ми за 12 км від міста. А так вранці молоко здали і мають день вільний і дохід непоганий».

За літр молока селянам платять 10 грн, розраховуються в кінці кожного тижня. Крім того, в кінці року всі члени кооперативу мають додаткову доплату.

Зараз Журавінський щодня збирає до 400 літрів. Четверо членів їхнього кооперативу створили сімейні ферми, тримають по 5-10 корів. Вони також це зробили завдяки спеціальним програмам.

Молоко Олег Журавінський везе на сироварню, а там, каже, по ситуації. «Є такі дні, що робимо кисломолочне – сметану й сир, а в інший день – твердий сир, – розказує він. – По-різному буває, залежить навіть від настрою».

У Чесниках роблять лише один вид сиру. За словами пана Олега, він нагадує гауду, але з чесниківським присмаком. Пояснює, що Норберт понад 20 років займається сироварінням, технологію знає напам’ять, але коли робив сир у Чесниках – виходив геть інший смак, ніж у нього вдома. Бо інший клімат, інші корови.

«Ніколи тут не буде, як там, і такого, як у нас, ви ніде не найдете. Це такий наш ексклюзив!», – гонорово каже Журавінський.

Інші види навіть не пробували робити. «Нема наробити, а потім собі ради з тим не дати. Треба робити одне, але добре». За такою філософією і працюють.

Бажані гості

Запатентували Журавінські й торгову марку – «Чесниківський сир». За логотип взяли зображення місцевої пам’ятки архітектури XVI-XVII століття – Михайлівську церкву. Сировар пояснює, що Чесники й відомі завдяки храму, крім того, його дуже добре видно з сироварні.

Два роки поспіль Журавінські їздили до Києва на конкурс крафтового сиру Ukraine Cheese Awards Day. Мали їхати й цього разу, але карантин.

Розказує, що туди приїздили десь 40 сироварів зі усієї України. Призових місць «Чесниківський сир» не зай­мав, каже пан Олег, але показали себе добре. Мали добрі продажі й відгуки. Тепер мають постійних клієнтів, їхній сир замовляють до Києва, Одеси, Львова, Чернівців.

Багато гостей приїздило і в Чесники. Просто цілими сім’ями, з екскурсіями.

До речі, на сироварні є приміщення, де можна переночувати.

«У нас можна дуже гарно відпочити, – хвалиться Журавінський. – Село красиве, ліс навколо. А які добрі гарячі канапки з нашого сиру!».

Авторка: Світлана Лелик
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

749208073_2795988670775699_2988056124081950968_n
749084853_1039499058599500_4789725726530160145_n
отиопич
ОСТАННІ НОВИНИ
749681304_1569330224702427_4070920924420834762_n
Помер старший сержант з Галицької громади Ярослав Костишин
751871140_1917897112234929_7476888076523244415_n
Грози та похолодання: синоптики дали прогноз погоди на понеділок
753164304_1766055171082326_6024445337616026501_n
Музей писанкового розпису з Коломиї отримав грант на пересувну виставку з 700 експонатів
748955094_1332650862357607_8138213754760246263_n
На Косівщині турист травмувався біля водоспаду Терношорський Гук
749208073_2795988670775699_2988056124081950968_n
Судинний хірург з Франківська Ростислав Сабадош став фіналістом конкурсу Орден Святого Пантелеймона
749084853_1039499058599500_4789725726530160145_n
Чекають і вірять: у Лисецькій громаді освятили Алею Віри і Надії
744955561-1332501159039244-8434961182406588161-n
Травмував ногу біля Несамовитого: рятувальники Прикарпаття допомогли чоловікові в горах
d33f81880d34e476
росія атакувала Київ балістичними ракетами: одна людина загинула
750758212_28142393235367223_7820001138515104377_n
Ситуація на фронті: за добу відбулося майже 280 боєзіткнень
На війні загинув прикарпатець Михайло Когут
Прикарпаття втратило військових Миколу Романишина і Петра Козарука
отиопич
Франківець Олег Отиопич за пів року опанував протез, щоб не бути тягарем для сім’ї
лікар терапевт мови
Наступного тижня прикарпатців знову кличуть на "Дні здоров'я"
Прокрутка до верху