Містечко Любен, 40 хвилин їзди від Берліну. Спокійне, маленьке, на кшталт нашого Бурштина чи Галича. Із резидентів хіба що пенсіонери та студенти, які навчаються у місцевому медичному коледжі, я – одна з них уже третій рік.
Єдине, що відрізняє Любен від інших німецьких провінцій, – це три величезні, за українськими мірками, лікарні. Донедавна тут було тихо, пише Репортер.
Працівники встановлюють біля лікарні намет для експрес-діагностики. Фото: niederlausitz-aktuell.de
Про те, що німецька медицина є однією з найкращих у світі, відомо всім. Так, німці пишаються своїми лікарями, довіряють їм та, що там, вони їх просто обожнюють.
Медики відповідають взаємністю. Тому усіх, хто має підозру на коронавірус нині до лікарні…. не впускають!
Охочі пройти діагностику, роблять це у наметі на вулиці. Там медики проводять усі необхідні тестування, беруть проби. У складних випадках, лікаря викликають додому. Але вхід у самий заклад суворо заборонений – без образ.
Читайте: Світ на карантині. Франківці у Чикаго (ФОТО)
На сьогодні у місті з населенням 14000 є вісім інфікованих. Вони отримують терапію виключно вдома, їх систематично навідують лікарі. При цьому жоден із них не переступив лікарняного порогу та не зміг передати вірус іншим хворим. І така тактика, хоч і не надто люб’язна, проте ефективна. Люди одужують у рідних стінах, а нових хворих з’являється все менше.
Для людей, чий стан таки потребує негайної диспансеризації, Німеччина виділила дві величезні лікарні. Одна з них у Берліні, інша – в Мюнхені. Вони оснащені великою кількістю апаратів штучного дихання та необхідними медикаментами.
До прикладу, столична лікарня готова прийняти 2000 пацієнтів із тяжким перебігом хвороби, а в Берліні їх наразі – 293. Крім того, уряд вирішив перестрахуватись і переоснащує лікарні загального спрямування під інфекційні та навіть будує нові.
Усі ймовірні місця скупчення людей нині під суворою забороною
А тепер трохи про наболіле. Чи згребли німці з полиць магазинів увесь туалетний папір, борошно й макарони? Звісно. За цим заняттям берлінські ЗМІ навіть застукали федерального канцлера Ангелу Меркель, що вже й говорити про звичайний народ. Чи керував ними страх перед невідомим? Навряд. Просто принцип «Усі гребуть, і я гребу» німцям також не чужий.
Щодо карантину, то якась напруга у місті є, але точно без паніки. Навіть офіційну заяву пані Меркель щодо «обмеження пересування» люди сприйняли спокійно, десь навіть з посмішкою, що відверто дивує. Там, де українець може побачити своєрідну «неволю», німці знаходять довгоочікувану «інструкцію», за якою треба діяти. Усе дозволене й недозволене чітко прописане законом, а нічого правильнішого для німця й бути не може.
На продавцях у супермаркетах нарешті з’явились рукавички, а на касі – пластикові тарілки для готівки (така собі безконтактна оплата). Люди почали тримати дистанцію у півтора метри. Комунальники обгородили усі дитячі майданчики червоною стрічкою.
Лікарі працюють і… пліткують, бо вони теж люди. Про що? Про те, що вірус поширюється шаленими темпами, і коли все закінчиться – точно ніхто не знає.
Світ на карантині. Як сьогодні рятуються франківці у Польщі (ФОТО)
Німецькі лікарі не надто бояться підхопити вірус. Не те, щоб наривались, але точно не бояться. А от за що вони справді страшенно переживають, так це інфікувати стареньких батьків, бабусь і дідусів. Тому з рідними спілкуються виключно телефоном.
Говорять про те, що через 2-3 тижні має з’явитися вакцина, бо часу вже було достатньо. Хто ж стане її творцем, загадувати не беруться.
Ймовірно, карантин у Німеччині триватиме ще близько двох місяців. Хоча ситуація в країні не надто проста, німці обрали звичну для себе тактику – дисципліна без паніки. Я вважаю, правильна тактика.
Comments are closed.