На Прикарпатті запрацював проєкт «SWIFT: Карпатська пошуково-рятувальна мережа».
Минулого тижня у Франківську відбулась його інавгураційна конференція. Приїхали рятувальники й волонтери з різних областей України, а також із Польщі. Майже 90 людей, які точно в темі, спілкувались і сперечалися цілий день до вечора. Репортер не міг таке пропустити.
SWIFT: якщо реагувати, то швидко
«Маємо на меті об’єднати для спільної праці гірських громадських та професійних рятувальників Прикарпаття, Львівщини, Закарпаття й Буковини, – розповідає Любов Горбацьо, яка представляла проєкт. – Хочемо залучити якомога більше волонтерів. Адже у Європі в порятунку людей у горах ледь не найважливішу роль відіграють саме громадські рятувальники. Тому об’єдналися з польськими колегами, які передаватимуть нам свій досвід».
Поляки із Гірського добровільного загону рятування Grupa Krynicka представили на конференції мобільний додаток Ratunek (порятунок). Він дуже зручний для туристів, бо має лише дві кнопки, не потребує мобільного інтернету та автоматично надсилає координати. Разом з колегами наші теж беруться створити подібний додаток – «Рятунок».
«Також у планах – облаштувати два навчальні центри, – каже Любов Горбацьо. – Перший буде у селі Довге Львівської області, другий – у Ворохті. Зараз там будинок наших партнерів – обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді. Споруда не в найкращому стані, тому проєкт також передбачає перебудову. Тут відбуватимуться тренінги, навчання й загалом це буде координаційний центр громадських рятувальників усього Прикарпаття».
Термін реалізації проєкту – 32 місяці. За цей час стати громадськими рятувальниками зможуть близько 200 охочих. Їх навчать наземному пошуку LandSar, порятунку в горах, на гірських річках, на місцевості зі складним рельєфом і т. д. Заплановані й зимові навчання на високогір’ї Карпат, а також стажування у Польщі. Крім того, мають запустити електронний реєстр туристичних шляхів – як у багатьох країнах Європи.
Читайте: Як потрапити за лаштунки франківського театру і що там цікавого (ФОТО)
А ще будуть домовлятися з нацпарками про співпрацю. За словами Любові Горбацьо, у розвинених країнах у вартості квитка за вхід до нацпарку 1 % – це послуги громадських рятувальників.
Загалом проєкт має завершитися тим, що у наших Карпатах з’явиться ціла мережа, яка дозволить якісно надавати допомогу кожному, хто її потребує. На пішохідних маршрутах Чорногори, у Горганах, Бескидах – загалом на площі близько 120 кв. км.
Треба домовлятись
«Аби швидко надавати допомогу людям у горах, одних громадських рятувальників замало, – говорить засновник фундації «Карпатські стежки» Василь Гутиряк. – Тому нам треба розробити модель співпраці громадських і державних рятувальників. У Європі, Канаді, США є різні варіанти такої роботи. А в нас їх немає зовсім. Я розробив чотири моделі співпраці, коли ДСНС працює самостійно лише по певних напрямках, а в інших їм допомагають громадські рятувальники».
Гутиряк сподівається, що одну з його моделей вдасться запровадити під час реалізації проєкту. Але, каже, усе залежить від того, який із варіантів обере ДСНС.
«Ми не можемо змусити владу співпрацювати з нами, але можемо, умовно кажучи, напрягати їх, – говорить Гутиряк. – У будь-якому разі треба щось змінювати. Я багато спілкувався з рятувальниками в інших країнах, не кажучи вже про Польщу, і те, що в нас є, – це повний нуль».
Читайте також: У Карпатах розбився сноубордист з Києва
За його словами, паралельно треба створити групу з активістів і відповідальних людей від ДСНС, щоб легше налагодити контакт. На перші результати сподіваються вже в серпні цього року.
Маркування має сезон
Чи не найпалкіше обговорення викликала доповідь голови обласної комісії із знакування туристських маршрутів Григорія Мельника. Бо ж тема болюча, хоч і не в рамках проєкту.
«Ми маємо не лише повністю переробити маркування маршрутів, а й додати нові, і то не один-два, – впевнений Мельник. – Нині знакуванням займаються представники ОТГ, а вони не розуміють багатьох моментів. Їм треба допомагати, їх теж треба навчати, бо проблеми є».
Каже, найважливіше – правильно позначити й відділити літній маршрут від зимового. А вони відрізняються тим, що, наприклад, влітку можна ходити стежками понад урвищами, а взимку це небезпечно, тому – лише хребтом.
«Взимку з краю утворюються карнизи, багато туристів не в курсі цих важливих «дрібниць», вони просто йдуть маркованим маршрутом, – говорить Григорій Мельник. – Були випадки, коли гинули навіть досвідчені альпіністи, що вже говорити про початківців».
За його словами, у наших Карпатах, особливо на Чорногорі, ці моменти упущені. Тож треба робити аналіз місцевості в різні пори року, а вже потім знакувати. Наприклад, для зими ставити високі слупці, не маркувати на камінні, бо задує снігом і т. д. – нюансів є багато.
Навчать і сертифікують
«Крім усього іншого, дуже важливо перейняти та реалізувати досвід польських рятувальників, – каже керівник «Дністровського регіонального ландшафтного парку імені Сергія Дідича» Михайло Ковтун. – Наприклад, гірським рятувальником у Польщі стати не так просто. Спершу треба на волонтерських засадах відпрацювати 120 годин, і після успішної здачі іспиту тобі дають лише перший ступінь. З 1300 польських рятувальників тільки близько 100 працюють на платній основі, решта – громадські. І держава фінансує лише на 50 %, а решту вони заробляють самі – проєктами, грантами тощо. Хочеться таку практику запровадити й у нас».
Здобути фахові знання може кожен, хто має бажання та доєднається до проєкту. Готові вчити спеціалістів на всі руки – і для гір, і для річок, і для печер – адже їх у Карпатах бракує. «Навіть ДСНС не готує таких фахівців, – говорить Ковтун. – Тому в цьому плані SWIFT має переваги над державними службами».
По завершенні навчання людей планують сертифікувати, після чого вони матимуть можливість співпрацювати як з іншими громадськими рятувальниками, так і з ДСНС.
А ще ідейно проєкт покликаний змінити загальну думку про рятувальників. Бо ця професія має бути престижна.
Автор: Богдан Мисюк
Матеріал опублікований у рамках проєкту «SWIFT: Карпатська пошуково-рятувальна мережа», що впроваджується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є виключною відповідальністю партнерів проєкту та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Comments are closed.