Франківський архітектор Мирослав Ковальський створив відео-проекцію “Сучасний погляд у минуле… Ринкова площа Станиславова”.
Історично так склалося, що всі міста, які себе поважають, мають якийсь власний символ, для Івано-Франківська це міська Ратуша, пише Репортер.
На жаль, від старого Ринку нині мало що залишилося. Трьох кам’яниць кварталу вже нема. Перші дві розібрали через аварійний стан у післявоєнний час. На їхньому місці довго розміщувався магазин «Кулінарія». Його, як і кам’яницю з аптекою, знесли у 2004 році, коли почали зводити новий будинок від фірми «Надія». Будова тривала до 2006-го та завершилася доволі цікаво – на внутрішньому подвір’ї будівельники залишили «замурований» кран. Аби визволити цього заручника із пастки, відпрацьовували два варіанти. Спершу думали задіяти вантажний гелікоптер. Але через великий ризик обриву тросів (і астрономічну вартість) цей варіант відкинули. Тоді замовили велетенський кран зі
Стрия, який розвернули на площі. Операція тривала три дні й коштувала 100 тис грн.
Читайте: Слідами старого Станиславова. Ринок
Також із цим будинком пов’язаний скандал щодо збільшення поверховості понад проектну. Нині хтось переконаний, що будинок добре вписався в середовище, хоча багато архітекторів і краєзнавців вважають, що кам’яниця зруйнувала ансамбль площі Ринок.
Сусідній будинок по суті є лише фасадною стіною. Його задня частина обвалилась у 2003 році. Мешканців відселили, і зараз там працюють тільки заклади на першому поверсі. Більшої частини даху вже нема, крізь вікна видно небо. Схоже, кам’яниця доживає останні дні, а пам’яткоохоронні органи махнули на неї рукою. Та якби ж на неї одну…
До речі, із ратушами також не все просто, бо було їх за час існування Станиславова аж чотири. Перший варіант ратуші був зведений коштом засновника міста Андрія Потоцького близько 1666 року. Її зображення не збереглися. Втім, до нас дійшов щоденник мандрівника Ульріха фон Вердума, який так описав цю споруду: «Ратуша стоїть посередині великого чотирикутного ринку. Побудована вона у вигляді башти з різними заглибленнями, почасти мурована, почасти з дерева». Вона проіснувала неповних 20 років і вже за часів Йосипа Потоцького, сина Андрія, її повністю перебудували.
У 1695 році, на замовлення власника міста Йосипа Потоцького, архітектор Карл Беноа зводить нову ратушу, цього разу – виключно з каменю. Їй судилося простояти 173 роки і цим самим побити своєрідний рекорд довголіття центральної споруди Станиславова.
Читайте: Чотири ратуші Станиславова
У 1870 році був закладений наріжний камінь нової споруди. Роботи вела львівська фірма з довгою назвою «Товариство будівництва і виробницт-ва цегли машинним способом». Архітекторами виступили Атанасій Пшибиловський і Філіп Покутинський. Останній, разом із бургомістром, заклав у фундамент свого творіння капсулу з пергаментом про історію ратуші, а також старопольськими та австрійськими монетами і медалями. У 1871 році будівництво завершили.
Під час Першої світової війни ратушу сильно пошкодила авст-рійська артилерія. Будівля хоч і не завалилась, але вкрилася тріщинами і з того часу перебувала у аварійному стані.
Остання (нинішня) ратуша зведена у стилі ардек та являє собою хрест, з перетину якого здіймається вежа, що завершується куполом у вигляді військового шолому. На рівні четвертого поверху по кутах встановили брон-зових орлів, які символізували могутність польської держави. Загальна висота споруди становить 49,5 м, що дозволило їй тоді бути найвищою в місті.
