Угода без згоди. Що зміниться, якщо нардепи проголосують новий закон «Про працю» (ІНФОГРАФІКА)

Наприкінці минулого року Кабмін схвалив законопроєкт щодо переведення трудових книжок у цифровий формат і проєкт нового закону «Про працю».

Нині документи перебувають на розгляді у Верховній Раді і, якщо їх ухвалять, то вже цьогоріч українці працюватимуть за новими правилами, пише «Репортер».

Усе електронне

Будемо відверті, нині молоді люди не надто переймаються, в якому вигляді їхня трудова книжка і скільки там записів. Хвилює це питання швидше тих, хто зібрався найближчим часом на пенсію, адже виплати напряму залежать від страхового стажу й зарплати. Але зміни торкнуться всіх, незалежно від віку.

Законопроєкт № 2686 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» з’явився на сайті Верховної Ради 27 грудня 2019 року. В пояснювальній записці зазначається, що впровадження електронних трудових книжок допоможе зменшити витрати роботодавців на паперові документи та спростить доступ до інформації про стаж працівників.

Хоча депутати тільки готуються розглядати законопроєкт, Пенсійний фонд уже взявся за реалізацію ідеї та запустив на своєму вебпорталі новий сервіс, який так і називається – Електронна трудова книжка. Там можна знайти детальну інформацію про свою трудову діяльність і сплачені страхові внески. Але спершу треба зареєструватися, а для цього потрібно мати електронний підпис.

На сьогодні головним недоліком електронного сервісу є те, що там міститься інформація про сплачені страхові внески лише з 1998 року. А от той, хто почав працювати раніше, має надати Пенсійному фонду скановані копії документів про трудову діяльність. Якщо у вас є цифровий підпис, то це можна зробити онлайн.

Прийняття цього закону значно спростить роботу кадровиків, бо ж єдине, що від них буде вимагатися – вносити дані про працівника до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Вимагати трудову книжку при прийомі на роботу теж ніхто не буде. Електронний документ з інформацією про свій стаж можна буде взяти в інтернеті, але знову потрібен електронний підпис. Роботодавці зможуть перевірити справжність документа за допомогою QR-коду. Але в будь-якому разі при звільненні з роботи вам мають видати паперову копію наказу про звільнення.

Нині ж у Пенсійному фонді рекомендують реєструватися на порталі Електронна трудова книжка всім. Бо ж є випадки, коли людина працює, а роботодавець за неї не сплачує страхові внески, або платить не все. Відповідно, стаж зараховується менший. Тому перевіряти дані, які є в електронних реєстрах, радять періодично.

Було три – стане сім

А от із законопроєктом «Про працю» (№ 2708) все трохи складніше. Цей закон має замінити Кодекс законів про працю (КЗпП), який був прийнятий ще у 1971 році, та адаптувати трудове законодавство до сучасних реалій.

Головна новація тут – обов’язковий трудовий договір, і неважливо – влаштовуєтесь ви на роботу на місяць чи на роки. Досі укладати договори ніхто не змушував, хоча у чинному КЗпП їх є три види: строковий, безстроковий і на час виконання певної роботи. За новими правилами буде сім видів.

Перший – безстроковий договір, він не має терміну дії. Другий – строковий, може укладатися на термін до п’яти років. Третій – короткостроковий трудовий договір, на строк до двох місяців. Четвертий – сезонний, його термін не має перевищувати вісім місяців поспіль. П’ятий – з нефіксованим робочим часом. Це договір, за яким працівник виконує роботу тоді, коли роботодавець її надає. Гарантій, що робота буде постійно, такий договір не передбачає. Шостий – учнівський. Укладається на строк до шести місяців і дозволяє поєднувати навчання й роботу. І останній, сьомий – трудовий договір з домашнім працівником. Укладається при найманні людей, які обслуговують дім або членів сім’ї: нянь, прибиральниць, репетиторів.

Також у законопроєкті зазначається, що роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не прописаної у трудовому договорі, змінювати умови праці та її оплати. Водночас там можна прописати штрафи і компенсації за порушення умов договору. Вирішувати трудові спори будуть так звані медіатори – посередники, які представлятимуть інтереси працівника чи роботодавця і вестимуть переговори між сторонами.

Ще одна новація – вводяться різні терміни попередження про майбутнє звільнення. Якщо ви відпрацювали менше пів року, то мають попередити про звільнення за 15 днів. Якщо рік і більше – за 30 днів, п’ять років і більше – 60 днів, понад 10 років – 90 днів.

При цьому роботодавець таки має право звільнити працівника без попередження. Однак тоді він мусить виплатити компенсацію. Її розмір прописується у трудовому договорі, але не може бути «меншим подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день зменшення строку такого попередження».

Крім того, проєкт дозволяє звільняти людей, які хворіють понад 150 днів протягом року. А також, якщо вони 10 днів не були на роботі з невідомих причин. Працівник же може вимагати дострокового звільнення, якщо роботодавець не виконує умови договору.

Виключені такі статті як звільнення за прогул, поява у нетверезому стані або під впливом наркотиків, крадіжки. Це все розцінюється як порушення трудового договору.

Фріланс і дистанційна робота тепер теж регулюватимуться законом. 40 годин на тиждень залишають базовим робочим часом. Меншим на чотири години він є для людей віком 16-18 років. На думку законотворців, у такий спосіб можна буде регулювати дистанційну роботу. Логіка тут така: працівник може підписати будь-яку кількість угод і може працювати на будь-якій кількості робіт. Головне – аби все було легально. За попередніми розрахунками, це дозволить підвищити легальну зайнятість та створити понад 1 млн робочих місць до 2024 року.

Обурені профспілки

Після того, як проєкт закону опублікували на сайті Верховної Ради, його неабияк розкритикували. Документ почали називати «рабським», «закритим» і «антиконституційним. Крик підняли через те, що в новому законопроєкті зовсім не згадуються профспілки. Хоч у перехідних положеннях документа зазначається, що Кабмін повинен розробити окремий законопроєкт про діяльність профспілок в Україні.

Втім, днями Міжнародна конфедерація профспілок (ITUC) звернулася до президента Володимира Зеленського з проханням заблокувати законопроєкт, позаяк він порушує норми Конвенції Міжнародної організації праці, які підписала Україна.

Зокрема, генеральний секретар ITUC Шаран Барроу заявила, що український уряд захищає інтереси олігархів, а не працівників. Також вона вважає, що Україна може втратити підтримку світової спільноти у зв’язку з порушенням міжнародних зобов’язань та прийняттям поспішних рішень.

Конфедерацію обурює, що законопроєкт дозволяє роботодавцю самому визначати тривалість робочого дня. І хоча в документі зазначається, що тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень, але там не згадується, що відпочинок між змінами має бути не меншим за 12 годин кожні 24 години.

Ще одна претензія – оплата понаднормової роботи. За чинним законодавством вона оплачується за подвійним тарифом. У новому законі пропонується платити тільки на 20 % більше, ніж за працю за звичайним графіком.

Також профспілки проти переведення працівника на інше робоче місце без його згоди, безпідставного звільнення та перерваної відпустки. Адже за законопроєктом роботодавець може переривати відпустку співробітника «з огляду на виробничу необхідність», а також на власний розсуд створювати графік відпусток.

Натомість у міністерстві економіки заявляють, що профспілки не зацікавлені в новому законі, бо мають нині чимало повноважень. Наприклад, вони мають право бути присутніми на засіданні Кабміну, блокувати звільнення працівників, а також управляють державним майном та отримують відрахування з фонду заробітної плати. Тож, якщо з’явиться окремий закон, що регламентуватиме їхню діяльність, вони ці права можуть втратити.