Нині у Франківську буває, що новонароджена дитина з мамою ще у пологовому, а батько вже біжить «забивати» місце у дитячому садку.
Але який краще – комунальний чи приватний? З’ясовував “Репортер”.
Департамент бачить не всіх
За словами директора міського департаменту освіти та науки Ігоря Максимчука, нині в місті є 42 заклади дошкільної освіти. З них 35 – це комунальні садочки. Ще є три початкові школи з дошкільними групами, один навчально-реабілітаційний центр і три приватні заклади – з тих, що входять у мережу дошкільної освіти міста. Комунальні садки у Франківську нині відвідують 9828 дітей.
«У місті комунальні садочки охоплюють 95 % дошкільної освіти міста, натомість показник по Україні – 74 %, – розповідає Ігор Максимчук. – З 2016 року ми відкрили сім нових садків – це один із найкращих показників у країні».
Минулого року з міського бюджету витрати на садки 143 млн 565 тис грн. Цьогоріч, станом на листопад – майже 128 млн. Працівники департаменту, звісно, хвалять свої садочки. Кажуть, багато приватних переорієнтувалися на дитячі ігрові клуби, але позиціонують себе як центри розвитку дітей і дошкільної підготовки.
«Майже всі наші приватні садки не є ліцензовані, – говорить методист інформаційно-методичного центру департаменту Людмила Чмелик. – А без ліцензії департамент не має на них впливу, ніяк не моніторить, і за всю свою діяльність вони відповідають самі».
За її словами, у Франківську ще є один відомчий садок – «Веселка». Він досі належить МВС, тож його відвідують лише діти працівників управління Нацполіції.
Читайте: У Франківську вийшов календар з футболістами, котами й собаками для «Дому Сірка» (ФОТО)
Головний спеціаліст департаменту з дошкільної освіти Ольга Балкова більше розповіла про умови для дітей з інвалідністю. Крім навчально-реабілітаційного центру, вони можуть відвідувати і звичайні садочки.
«Наразі ми вже відкрили у садках 50 груп для дітей з особливими освітніми потребами, – розповідає Балкова. – Загалом там навчаються 59 дітей. Ми створюємо такі групи не лише в садках, але й у школах, щоб ці діти не були замкнутими у собі, почувалися так само, як інші». На дітей з інвалідністю та пільговиків на кінець цього року виділили близько 14 млн грн.
Загалом перебування однієї дитини у комунальному садку обходиться у 18235 грн на рік. Батьки платять лише за харчування.
На їжу жалітися нема що
Франківчанка Ірина Дранчук цієї зими вперше поведе сина в садок. Вирішили йти у комунальний, кажуть, у приватному дорого.
«Синові майже чотири роки. Вибрали «Сонечко». Платити буду лише за харчування, десь 400-500 грн, – розповідає жінка. – Ще залежить від того, скільки днів син буде ходити. Також, коли дитина йде до садка вперше, треба здати гроші на різні миючі засоби, папір і т. д. Ми хотіли взяти відстрочку, дати сина в садок з наступного року у вересні, але нам відмовили, сказали, що втратимо свою чергу».
За її словами, у групі має бути до 20 дітей, але буває й по 30, якщо садок дуже добрий.
«І на їжу жалітися немає чого, це правда, – каже Ірина. – Я вважаю, що на нашу середню зарплату 7-8 тисяч віддавати дитину в приватний садок, де місце коштує 4-5 тисяч на місяць – занадто дорого».
А наприкінці зізнається, якби мала достатньо грошей, то пішла б у приватний заклад.
Без суворого режиму
Директор франківського центру розвитку Smartik Юлія Семенів впевнена, що у приватних садків значно більше переваг.
«Наш садочок теж працює повний день, – розповідає Семенів. – Харчування чотириразове, їжу замовляємо щодня у ресторані «Лейбова Гора». Садок йде назустріч батькам, і можна домовитись займатися з дитиною і цілий день, і пів дня, і подовжено. Серед вечірніх розваг – хореографія, англійська мова, акторська майстерність і багато іншого».
Місячний абонемент разом із харчуванням тут коштує 5700 грн, на пів дня – 3000 грн. Додаткові заняття оплачуються окремо. Щотижня є понад 15 занять: логіка, математика, аплікації і т. д. Працюють за різними методиками. Юлія каже, що на роботу бере виключно людей з педагогічною освітою, які люблять свою справу. Серед переваг над комунальними виділяє кількість дітей у групах – у них більше 15 не буває.
«Так у вихователя є більше часу приділити увагу кожній дитині, – говорить Юлія Семенів. – Крім того, ми дотримуємось думки, що дітей краще чогось навчити, ніж змушувати вчити вірші до свят. А вірші, якщо вчимо, то англійською або польською. Також усі іграшки, фарби, кольоровий папір я купую за кордоном – вони там якісніші».
Серед недоліків у комунальних садках директор приватного згадує харчування.
«Я маю дитину, вона в мене алергічна. Думаєте, якщо я віддам її в держсадок, то їй даватимуть іншу їжу чи будуть купувати дорожчий порошок для прання? – запитує Юлія. – Стосовно освіти й розвитку – інша тема. Я не прихильниця суворого режиму, коли моїй дитині наказують «в кут» чи «пішла спати», я не можу цього витерпіти. Ми живемо не в той час, і діти тепер зовсім інші. Їх не можна ставити в рамки, а замість крику має бути пояснення».
Читайте також: Ветерани АТО виготовляють дерев’яні новорічні іграшки (ФОТО)
За словами Юлії Семенів, діти, які приходили у Smartik із комунальних садків, ще проходили психологічну підготовку, бо були не пристосовані до спокійного режиму. Наприклад, деякі кричали, коли їх запрошували до ліжка спати…
