ФЕСТ ЛІТО

Існують різні фестивалі і кожен з них – то інший світ
 
Євгенія Ступ`як
 
Українське літо багате дійствами. Складається враження, що скоро кожен вихідний у літньому календарику отримає своїй фест. Проте фестивалити – відпочинок не для лінивих, для цього потрібно вміння переносити неблизьку дорогу, безсонні ночі, життя в наметах. Любити хорошу музику та прагнути внести у своє життя побільше вражень та знайомств, тобто змінити свій світ хоча б на кілька днів.

Шипотіти голосно

Розпочинається липень «Шипотом». Фест – не фест, а таке собі збіговисько різношерстого люду, який прагне пожити за межами цивілізації. Отримав свою назву від водоспаду поблизу села Воловець Закарпатської області, біля якого й відбувається щороку. Точної дати проведення «Шипіт» не має, туди можна їхати з настанням тепла і залишатися скільки душа забажає. Ходять чутки, що хтось зі старожилів умудрявся там навіть зимувати. Апогеєм феєрії під назвою «Шипіт» вважають ніч з 6 на 7 липня – Івана Купала. Саме тоді розпалюють величезну ватру.

Не має «Шипіт» і певної програми. Варто взяти до рук гітару, тамтам чи каструлю – і маєте виступ музичного колективу. Можна просто валятися на траві, купатися у водоспаді чи організувати похід у магазин, який доволі далеко, або ж до місцевих – по вино, дуже смачне та дешеве.

Засновники «Шипоту» – хіпі, тому тут панує атмосфера любові до всього живого. Полюбляють тут тусуватися й панки та інші «асоціальні елементи». Та просто звичайна молодь. І це люди не тільки з України, але й з Прибалтики, Польщі, Чехії, Німеччини, Білорусі і т. д.

Загалом Шипіт – це спокійне перебування на лоні природи. Щоправда, цю ідилію можуть інколи порушувати п’яні панки. Зазвичай вони доволі мирні – сплять під сонечком чи ходять просити по наметах спиртного. Ще може якийсь панк потягнути вас дивитися на рожевих коней з салатовими ірокезами, які, за його словами, пасуться на краю галявини…

До речі, саме на Шипоті відбувають події книги Любка Дереша «Трохи пітьми». Натомість, самим шипотянам книга не надто сподобалася, і минулого року нею розпалювали купальську ватру.

Нашешоритися

З 12 по 18 липня цього року проходитиме фестиваль «АртПоле». Не варто думати, що це якийсь новий фест, насправді – це «Шешори», одне з найстаріших та найпопулярніших збіговиськ. Цей фестиваль отримав свою назву від прикарпатського села, в якому проіснував перші чотири роки. Тепер фест живе поблизу Воробіївки Вінницької області.

Перевага «Шешорів» у тому, що тут можна кілька днів жити на березі річки, бродити босоніж, спробувати себе в екзотичних танцях та народних ремеслах, послухати казки від Сашка Лірника, заплести расточку у старого хіпі Яна та повідриватися під справді якісну музику – програма фесту ще ніколи не підводила.

Цього року «АртПоле» триватиме тиждень. З 12 по 16 липня гості отримають можливість взяти участь у створенні різноманітних арт-проектів. З 17 по 18 липня відбудуться самі концерти. На великій сцені виступлять «Перкалаба», «Пропала Грамота», «Татош Банда» (усі – Україна), Ghymes (Угорщина), DJ Click Live Band (Франція-Великобританія-Румунія), Вооt (Швеція), «Оркестр св. Миколая» (Польща), Telamure (Франція-Італія), «Пакава Ить» (Росія) та «НагУаль» (Білорусь). Ну й звісно – традиційний ярмарок ремесел.

Проте «АртПоле», на відміну від «Шипоту», не безкоштовне. Щоб поселитися у таборі, отримати знижку на диски виконавців та відвідувати майстер-класи й екскурсії, необхідно придбати ткану тасьму – ціна 100 гривень.

Загалом «Шешори» – тепер уже «АртПоле» – один із найграндіозніших українських фестів. На жаль, після переїзду на Вінниччину втратив частину своїх постійних гостей. Та й добиратися туди для івано франківців стало набагато важче. Тим більше, що цього року «АртПоле» накладається на інший, не менш відомий фестиваль, – «Тарас Бульба».

Гоголь був би в шоці

Якщо серцю ближче важча музика, можна податися на рок-фестиваль «Тарас Бульба» у Дубно. Час – 17‑19 липня.

Цей фестиваль є конкурсом. Перші два дні гурти, які пройшли відбір журі, наживо представляють свої вміння. Третій день – гала-концерт за участю переможців та гостей. «Дубно-2009» обіцяли провести в рамках святкування 200‑річчя Гоголя. Проте, поки що, жодних відомостей про це на сайті фесту немає.

Гості фестивалю зазвичай з’їжджаються туди з різних областей України та з-за кордону. Місцеві мають на що надивитися: різнокольорові голови, вишиванки, топлес, підведені чорним очі та губи, рвані джинси, косухи і так далі. Ті самі місцеві до цієї навали уже звичні. Та все ж інколи дивляться скоса.

За порядком у Дубно слідкує чимало міліції, бо тут може статися всяке. Були і випадки суїциду, і вбивства. Міліція тоді перетрушувала все наметове містечко. Ця ж сама міліція за час проведення фесту прокатує у своєму бобику не менше, ніж півсотні гіперактивної молоді.

Поселитися у Дубно можна у двох гуртожитках, ніч обійдеться приблизно в 15‑20 гривень. Або в наметовому містечку – безкоштовно.

Після вечірніх концертів народ зазвичай знайомиться та гульбанить. У кого ж на ранок ще залишаються сили, може поїхати на екскурсію в Дубенський замок, або ж у Тараканівський – це 40 хвилин їзди.

Львівський дует

Насамкінець липня потрібно згадати про так званий львівський дует: «Славське-рок» та етнофестиваль «Підкамінь». Традиційний час їх проведення – 25‑27 липня.

«Підкамінь» відбувається в однойменному селі Бродівського району. Нагадує зменшений варіант «Шешорів». Видається, що над цим фестом висить злий фатум. У 2007 році його перенесли через Ожидівську залізничну катастрофу. А минулого року його мало не відмінили затяжні дощі. Про «Підкамінь-2009» поки що нічого не відомо. Можливо, криза таки вдарила по фесту.

А «Славське-рок» таки буде. Місце проведення – селище Славське Сколівського району. Дата – 1‑2 серпня. Окрім молодих гуртів, з України туди прибудуть «Плач Єремії», «Жаба в Дирижаблі», «Четвертий Кут» та Віктор Морозов. А також команди з Німеччини, Польщі, Чехії, Латвії та Білорусі.

Реєстраційний браслет обійдеться гостям у 25 гривень. Він дозволяє отримати промо-диск фестивалю з учасниками концерту, буклет з розкладами, поселятися у наметовому містечку та відвідувати усі фестивальні заходи.

Варто зауважити, що до цього переліку увійшли далеко не всі липневі фестивалі. Тому ті, кому названі нами фести дещо набридли, мають змогу протестити «новачків». Та в будь-якому разі влітку треба фестивалити. Адже ці збіговиська дають стільки вражень, скільки не дасть жодна відпустка на жодному з морів чи океанів.