Останні роки частим явищем стало шахрайство в інтернеті. У людей видурюють гроші і на відомих сайтах купівлі-продажу, і в соцмережах, та де завгодно. Про це регулярно пишуть і розказують, але обдурених не меншає.
«Репортер» вирішив на власному досвіді з’ясувати, як це відбувається.
Влетіти може кожен
Днями одна з мешканок Прикарпаття (ім’я просила не називати) саме таким чином втратила 2000 грн. На сайті купівлі-продажу жінка знайшла диван – великий, з тумбочками на краях, з різними шафками всередині – повний фарш. Написала власнику оголошення, почала розпитувати. Той пояснив, що повна вартість дивану – 500 доларів, але його ще треба збирати, а якщо річ не підійде, то він понесе збитки. Попросив завдаток і дав номер банківської карти. Жінка надіслала туди 2000 грн – і все. Номер телефону «більше не обслуговується», на повідомлення на сайті чоловік не реагував, а потім і зовсім звідти зник.
Звісно, жінка була в розпачі. Вдома про це розповіла лише згодом. Пізніше наважилась написати заяву до поліції, надала номер картки шахрая і телефон. Їй обіцяли розшукати крадія – і наразі це все.
Цей випадок – класичний. Шахраї просять скинути завдаток – від 50 грн і більше – а потім зникають. У таку схему може потрапити будь-хто, особливо довірливі люди.
На власному досвіді
«Репортер» вирішив побути у шкурі шахраїв. Ми зареєструвалися на сайті OLX, знайшли в інтернеті фото жіночої шуби, яка зараз у тренді, виставили оголошення в розділі «Жіночий одяг». Ціну, звісно, занизили – 650 грн, у крамницях за ці гроші такого не купиш. За кілька годин звернулися десять потенційних покупців. Вони просили скинути розміри, детально описати чи з усіх боків сфотографувати товар.
В результаті довгої переписки з усіма серед клієнтів лишилася одна жінка – Олександра. Спитала, як проводиться оплата, попросили 50 грн передоплати, решта при отриманні, а доставку ми оплатимо. Вона погодилася, скинула кошти…
Наступного дня «Репортер» зізнався Олександрі, що це журналістська провокація і жодної шуби ми не продаємо. Попросили номер її картки, щоб повернути гроші. Жінка спершу обурилася, потім відійшла. Гроші, звісно, повернули, почали розпитувати і тут виявилося, що з нею таке не вперше.
«Було в мене, знайшла взуття по хорошій ціні, відправила гроші наперед, а мене кинули в чорний список. Тоді нічого не робила. Через невеликі гроші в поліцію не стала звертатись, – каже Олександра. – Якби було більше тисячі чи двох, тоді йшла б одразу до банку, але таку суму передоплатою не відправила б ніколи».
Довіряй, але перевіряй
«Коли людина хоче замовити будь-який товар в інтернеті, вона має розуміти, що не повинна надсилати кошти наперед. Ми ніколи не знаємо, хто сидить по той бік екрану. Таких оголошень може бути безліч, – каже Христина Максимчак, начальник сектору комунікації Нацполіції області. – Зазвичай, шахрай просто знаходить фото товару в інтернеті, виставляє оголошення на сайті й товар стає «реальним». Люди роблять передоплату, «продавець» зникає».
Також, за її словами, люди телефонують на «102», кажуть, що приходив «представник водоканалу» або хтось із благодійних організацій, розповідав про послуги, акції, благодійність, показував купу документів…
«Від початку року в поліції зареєстрували 711 повідомлень про шахрайство. З них 158 осіб встановили, – говорить Христина Максимчак. – Відкрили 364 кримінальні провадження за шахрайством. Але із цілої картини до рук шахраїв найчастіше потрапляють люди похилого віку, які не знають інструкцій або довіряють чужим».
Банк попереджає
За інформацією пресслужби Приватбанку, вони завжди гарантують збереження коштів клієнтів, але й самі клієнти повинні дбати про безпеку своїх грошей.
При будь-якій підозрі на шахрайство треба одразу звернутися із заявою до банку та поліції. В рамках розслідування справи, за запитами поліції, банк надає усі матеріали.
У заяві до банку про вчинення шахрайських дій необхідно вказати деталі – номери карток, які брали участь у транзакціях, дати, прізвища та ім’я учасників транзакції, номери телефонів, з яких телефонували особи, яких клієнт підозрює, та інші обставини.
Банк компенсує кошти у випадку, якщо є рішення суду, а також якщо доведена вина банку у виникненні обставин, внаслідок яких клієнт втратив гроші.
