«Чотири цеглини вкупі може втримати тільки цемент», – саме так, дещо по-філософськи, говорить про хіп-хоп молодий франківець Роман Сигут. Каже, знає про цю культуру чимало та охоче ділиться своїми знаннями з іншими. Тим паче, віднедавна його до цього зобов’язує ще й членство у всесвітній організації «Zulu Nation», яка пропагує хіп-хоп культуру.
Роман каже, що десять років тому він, як і більшість його ровесників-підлітків, мав викривлене уявлення про хіп-хоп. Та й нині трохи більше про це знають лише ті, хто дуже цікавиться, стверджує хлопець.
За його визначенням, цемент – то й є знання про хіп-хоп, а чотири цеглини – то незмінні його елементи, а саме: читка (читання репу), брейк (бі-боїнг), графіті та ді-джеїнг (музичний супровід для репу та брейку).
«Якщо порівнювати розвиток хіп-хоп культури в Україні та, наприклад, у Польщі, то там хіп-хоп сприймають адекватно. Натомість у нас доволі багато негативних взірців, які псують репутацію цього стилю, – розповідає Роман. – Крім того, радіо просуває в основному російськомовні новинки, а відтак про якісний хіп-хоп, не кажучи вже про україномовний, загал довідатися не має змоги».
Хлопець каже, що доволі часто доводиться зустрічати людей, які сприймають хіп-хоперів як не надто адекватних, яких слід асоціювати з лайками, алкоголізмом і безчинством. «Насправді хіп-хоп – це перетворення негативної енергії у позитивну, – говорить Роман. – Засновники цієї культури – афроамериканці, які вийшли з вуличного криміналу саме для того, щоб знайти альтернативу алкоголю та наркотикам».
 |
«Потік повітря» – група, для якої уже п’ять років Роман Сигун пише музику. Минулого року гурт видав свій перший альбом «Капсула часу».
Хіп-хопери розповідають, що в основі будь-якої їхньої композиції – кавалки з джазу, або фанку, яким вони дають нове життя, попередньо порізавши їх та зробивши переаранжування. Загалом музика хіп-хопу відрізняється від іншої тим, кажуть хлопці, що її не грають наживо, а ріжуть так звані семпли. Саме так робили малозабезпечені афроамериканці, які не мали за що купувати інструменти, аби грати наживо. Відповідно брали записи, різали з них семпли й творили щось уже своє та нове.
Богдан Обладан пише тексти та читає реп у франківському гурті «Ліра». Соціальний хіп-хоп у трьох альбомах, які за сім років існування випустив цей гурт, має популярність у колі їхніх однодумців. А тішить їх хіба що з’ява фестивалів, на яких молоді музиканти можуть почути інших та повчитися одні в одних. Наприклад, днями «Ліра» виступить на міжнародному хіп-хоп-фестивалі «Represent 5 Anniversary», що пройде 12-13 листопада в Калуші. Окрім виконавців з України, додадуть хіп-хопової атмосфери фесту естонці, білоруси, росіяни та поляки.
За словами одного з організаторів, калушанина Віталія Паньківа, особливість цьогорічного свята хіп-хоперів в тому, що тут будуть представлені всі елементи хіп-хоп культури, що й вирізнятиме цей захід від усіх попередніх в Україні. Вочевидь, попередникам на таке не вистачало ані сил, ані знань. Також у рамках фестивалю відбуватимуться майстер-класи з діджеїнгу, брейкдансу, лекції від членів всесвітньої організації «Zulu Nation».
