Надія Шегда Не говорити про політику, футбол і релігію — такого закону дотримуються люди, що живуть в Івано-Франківську і належать до неформального товариства «Моє місто». За два роки своєї діяльності зусиллями дев’яти істориків і краєзнавців видано близько 20 книжок про наше місто, його городян та цікаві події, що так чи інакше пов’язані зі Станиславовом.
У четвер, 2 квітня, в залі культурно-мистецького центру «Є» відбулася презентація часопису «Галицька брама», який видається у Львові. Останній номер присвячений Станиславову-Івано-Франківську.
Часопис «приїхав» до нашого міста завдяки «зв’язковому» — так назвав Івана Бондарева на презентації її модератор Зеновій Жеребецький. До речі, за словами того ж таки Жеребецького, «людини, яка знає про Потоцьких більше, ніж Бондарев, швидше за все немає не тільки
в Івано-Франківську, а й взагалі ніде».
Зеновій Федунків розповідав на презентації про те, як він досліджував герби міста. Михайло Головатий — про Станиславівські ратуші. Лариса Поліщук ділилася своїми відкриттями про символіку та історію «маскаронів» — таких?собі оберегів, що усміхаються або ж хмуряться до нас зі старовинних будинків.
Мистецтвознавець Жанна Комар на сторінках «Галицької брами» знайомить усіх охочих із Яном Томашем Кудельським — архітектором, який тут жив, творив і формував смаки та уяву галичан про архітектуру великого міста. «А цього так бракує, нам, сучасним городянам», — вважає авторка статті.
«Галицька брама» виходить за сприяння громадської організації «Інститут Львова» та видавництва «Центр Європи». Тому, звісно, більшість номерів присвячені саме містові Лева. Проте, як пообіцяли ведучі презентації, наступний номер часопису — знову про Станиславів.
