22 травня музична громадськість світу відзначає день народження німецького композитора, художника, філософа, реформатора опери Ріхарда Вагнера (1813?1883). У Івано-Франківську впродовж дев’яти років діє музичне Вагнерівське товариство, мистецьким кредо якого є: рідний Івано-Франківськ, Україна в контексті Європи та світу.
Мистецькі імпрези «Мистецтво — спілкування — особистість» — це вже хороша традиція, мовчазними, проте вдячними свідками якої вже вкотре були стіни Художнього музею, а ще — батьки, вчителі та гості, що мали змогу почути звуки фортепіанної музики.
У виконанні учнів ДМШ №?1, ДМШ №?3 та діток, що вчаться музичному мистецтву, але музичних шкіл не відвідують, звучали твори славетних композиторів — А.?Дворжака, С.?Рахманінова, М.?Гайворонського, Л. Шітте, Гайдна. Вміло вигравали пальчики юних музикантів на роялі ошатної зали однієї з найстаріших пам’яток архітектури міста 22 травня.
Дійсний член Міжнародної спільноти Асоціації Вагнерівських товариств — Івано-Франківське громадське товариство Ріхарда Вагнера своїм головним завданням вважає популяризацію української культури для цілого світу, безкорисливе служіння професіоналізму у мистецтві, допомогу юним талановитим музикантам у їхній самореалізації. Для студентської молоді це і дуже потрібна розмова про духовні цінності, напрацьовані людством, і про високий вплив музики, зокрема класичної, і високі помисли — очищення Божественною силою вічного.
Мекка вагнерівської творчості — баварське місто Байройт. Бути вагнерівським стипендіатом і відвідати Мекку — неабияке досягнення! Мають таку можливість усі ті, хто, занурюючись у світ вагнерівського мистецтва, відкриває для себе та світу багато явищ минулого і сучасного. Сам президент Міжнародної Асоціації Вагнерівських товариств Йозеф Лінгард наголошує на тому, що «неоціненною перевагою для творчої молоді є можливість потрапити до когорти вагнерівських стипендіатів…»
«Україна, вступаючи до Болонського клубу, активно включається у європейський освітянський процес, бо «шлях до чотирьох свобод», запропонований ЄС, — це шлях через посилення ролі української культури як складової світової культури», — поділилась роздумами про майбутнє голова товариства Тетяна Казарцева.
Просвітницькі цикли культурно-мистецьких заходів за програмами «Мистецтво і релігія», «Простір — час — музика», творчі святкові імпрези високопрофесійних музикантів, творчої молоді Прикарпаття — те, що відбувається впродовж дев’яти років.
ІФТРВ дев’ять років поспіль з духовно-просвітницькою метою пропагує музику українських композиторів, класичну музику, виховує художній смак і, чи не найголовніше, залучає до творчої самореалізації учнівську та студентську молодь.
Творча співпраця розпочалася з ініціативи Ганни Шеремети, яка працює у музеї науковим співробітником і є поціновувачем мистецтва в цілому, а музичного зокрема. Коли у концертних залах звучать перлини світової класики, твори українських композиторів, а також івано-франківських митців (О.?Козаренка, В.?Маника, В.?Камінського, В.?Ремезова, Б.?Шиптура), коли звучить поетичне слово ведучих, слухачі з перших звуків захоплюються спілкуванням з прекрасним. Така форма роботи стала школою виконавської майстерності для багатьох початкуючих музикантів, а для студентів музичного училища ім. Д. Січинського, інституту мистецтв Прикарпатського Національного університету ім. В.?Стефаника — стимулом для творчої самореалізації особистості та вдосконалення педагогічної майстерності їхніх викладачів. Висока художня ідея зможе зреалізуватись тільки тоді, коли підтримується колом однодумців.
Мистецькі організації і подібні громадські об’єднання є по всій Україні: у Донецьку — ім. Й.?С. Баха, у Києві — ім. М.?В. Лисенка. До речі, найперше музичне товариство було створене в 20?х роках минулого століття у Києві.
Творчі люди вміють, хочуть і прагнуть себе роздаровувати, аби наповнювати цей світ енергією добра, горіння, вічності. За дослідженнями вчених саме класична музика сприяє гармонійному розвиткові особистості, саме її звуки життєдайно наповнюють і окрилюють. Нехай буде так!
Comments are closed.