Тетяна Соболик «Вони ще слухають… Акторе, говори!Вони ще слухають — Ти щось хотів сказати…Твоє лице для них — це тільки грим.І сніг отой всього лиш вата».Грицько Чубай У театр ми втікаємо від буденності. Аби не загубитися у сірості, ми мусимо знаходити на це час. Театр — це видовище по своїй природній суті. Вистава може подобатися або ні, але вона завжди чимось вражає. Львівський театр ми, театральні поціновувачі, любимо якось особливо. Не завжди він надто захоплює, однак ми все одно намагаємося не пропускати його вистав, тим паче якщо це прем’єра.
Про театральні проблеми всі, хто ходять у театр, знають надто мало. Ми сприймаємо це радше як споживу. Якщо смачно ми ковтаємо, якщо ні — випльовуємо. Попри це все одно мусимо скуштувати, щоб знати, яке воно. Втім, не часто ми задумуємося над тим, що інгредієнти, які складають цю страву, не завжди найкращі, та й не завжди винен у цьому сам кухар.
Вистава «Комедіанти» досить правдиво розкриває закулісні проблеми театральних акторів. Вони зображають на сцені одвічні життєві цінності та суперечки. Десь перегукується з буденністю людських типів, зачіпає тему кар’єризму, фанатизму, жіночого щастя. Все це впродовж усієї вистави переплітається з політикою, зображає її штучно-важливу роль у театральному житті.
Головна героїня вистави — актриса та директор театру Олександра, переживає драму в своєму особистому житті. Попри те, що вона талановита театральна акторка та хороший керівник, Олександра усвідомлює, що її особисте життя майже зруйноване. Проживши у шлюбі майже 20 років, вона раптово зрозуміла, що вони з чоловіком живуть мов двоє чужих людей. Як завжди, не завершена історія, яку глядач повинен додумати для себе сам.
Зокрема, у виставі дуже чітко показано роль преси, «халявних» запрошень на виставу та щоденні перипетії, які пов’язані з цими питаннями у реальному житті. Перегукування з повсякденністю не може не вражати. Тому варто зазначити, що Львівський національний академічний театр ім. М.?Заньковецької не дарма зробив постановку п’єси А.?Баранга «Травесті».
Зал був переповнений. Можемо тільки сподіватися, що всі інші постановки будуть теж мати свого активного глядача, адже фестиваль театрів «Прем’єри сезону — 2008» продовжує запрошувати на вистави.
