Сергій Полуботько: «Свято ковалів – буде!»

На початку травня в Івано-Франківську відбудеться уже ХІІ фестиваль «Свято ковалів». Дійство для міста традиційне, але події в країні просто не могли не внести у його програму свої корективи. Що цьогоріч побачать франківці та гості міста – у розмові з головою громадської організації «Свято ковалів» Сергієм Полуботьком.

– Пане Сергію, фестиваль починається 9 травня. Чи не боїтеся якихось провокацій, адже вже є повідомлення, що в містах Західної України готується щось не дуже добре?

– Чесно скажу, цього ми ще не обговорювали. Справа у тому, що ми завжди проводимо фестиваль у другу п’ятницю травня. Що цьогоріч випало на 9 травня – просто випадковість. У нас уже було, що фестиваль припадав на цей день, але ясно, що зараз ситуація зовсім інша. Скажу більше, ми взагалі цього року говорили, аби скасувати «Свято ковалів», оскільки воно звучить як «свято», а зараз узагалі не до святкувань. Думали перевести його в якийсь інший формат – може, конференції, і цей варіант у нас лишається. Тобто якщо будуть якісь складні обставини, то ми готові фестиваль провести десь на закритій території – не для публіки.

– А як із закордонними гостями, чи приїдуть?

– До нас погодилися приїхати дуже відомі й добрі майстри із Санкт-Петербурга, хоч є проблема з кордонами. Зараз, останніми днями уже багато звертаються, тож сподіваємося, що гостей буде принаймні не менше, ніж зазвичай.

От, Юрій Саркісян із Петербурга, один із найкращих майстрів у світі, зокрема спеціаліст у дамаській сталі. Ця людина підтримала нас ще під час анексії Криму. Він публічно заявив, що припиняє кувати, доки не буде встановлений мир. Це важливий для нас чоловік і ми хочемо створити для нього певні умови – поставити великий прес-молот на площі «Бастіону», мікрофон, проектор і т. д. Його учень Володимир Демідов наступного дня має давати подібну презентацію. Має бути ще Ігор Дорожко з Вітебська. Було багато заявок від іноземців, що хотіли б побачити, як він працює. Такі от акції мають бути, сподіваємось, і будуть.

– У програмі анонсований і майстер-клас від кримчанина Анд­рія Давішнього, як з цим?

– Я з ним недавно говорив, каже, що 50 / 50, ситуація складна і він дасть відповідь після перших травневих свят.

– Теж проблема з кордоном?

– Не знаю. Може, якась інша, сімейна. Зараз усі спираються на сімейні обставини. От навіть із Польщі до нас приїздили два брати-близнюки Рачики – сказали, що цього року не приїдуть. Недавно майстер із Британії повідомив, що не приїде, – жінка не пускає. В Європі оголошено, що Україна – це гаряча точка, їхати сюди не рекомендовано. Так само у нас проблема з майстрами, які б мали брати участь у пленері «Позитив» – повідомляють про відмови.

– І що думаєте робити?

– Зараз намагаюся підключити наших українських майстрів… У будь-якому разі ми робимо студентську виставку – це бієнале (відбувається раз на два роки). Будуть роботи студентів усіх навчальних закладів України, намагаємося підключити ще й закордонні – у вигляді фотографій. Зголосилися з Петербурга надати нам свіжі дипломні роботи. Вели переговори із Швецією – поки що мовчать. Будемо мати те, що буде. Наші точно приїдуть.

У будь-якому разі це нормальний процес, бо це життя. Базу нашого фестивалю ми взяли з чеського, їм уже понад 30 років. І я знаю, що вони переживали дуже погані часи. Є злети, є падіння. Ми не хвилюємося. Плануємо знову зробити спільний проект, принаймні почати. Його тема – «Єднання». Це буде такий символічний хрест із дерева і металу. Той хрест ковалі будуть з’єднувати такими собі клямрами. Така тема фестивалю.

– А не думали цьогорічну тему прив’язати до подій революції?

– З цього ідея й виросла, просто потім ми трансформували назву. Спочатку робота називалася «Небесна сотня», на тих клямрах мали бути вибиті імена загиб­лих. Але зараз це трохи не на часі, це можна зробити й наступного року або ж узагалі окрему табличку придумати.

– І де б цей хрест мав стояти?

– Поки що ми навіть нікому це не говорили, це в нас внутрішня така задумка. Але, думаю, що його залюбки можна поставити біля будь-якої церкви.

– Щодо пленеру «Позитив» – це продовження минулорічної роботи?

– Так, команди ковалів будуть створювати композиції на згадану тему. До речі, три перші скульптури, які зробили минулого року, мали б до свята бути встановлені на вулиці Шевченка. Але виглядає, що поки що цього не буде зроблено. Та принаймні ми рухаємося в цей бік, не від нас залежить, у першу чергу це залежить від міського управління архітектури, оскільки вони надають місця і придумують постаменти. Проект постаменту я вже бачив, були надані й попередні місця, але мені вони не дуже сподобалися, то ж нині тривають дискусії. Не зробимо це на фестиваль, то зробимо трохи пізніше.

– Які це скульптури?

– Перша – від американця Фреда Кріста «Пробудження весни». Друга – від команди польських майстрів – «Нова надія». Третя від росіянина Єгора Бавикіна – «Вир часу».

– Де б вони мали стояти?

– Згідно з попереднім планом міської архітектури – це якщо рухатися від вулиці Гординського у бік міського парку, то по правому боці між клумбами. Але там, як на мене, трохи мало місця.

– І останнє, нині у всіх сутужно з грошима, у вас як з фінансуванням?

– Поки що ми цю тему навіть не обговорювали. Хоча спонсори у нас постійні – «Прикарпаттяобленерго» і фірма «Декра» – вони продовжують нас підтримувати. Просто ми ще не дійшли так тісно до цього питання. Сподіваємося, все буде добре, фестиваль відбудеться у будь-якому випадку.