З 6 серпня 2019 року набуває чинності Закон України “Про інформацію для споживачів харчових продуктів”.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства, пише “Укрінформ”.
Вимоги нового закону поширюватимуться не тільки на виробників харчових продуктів на всіх етапах виробництва та обігу, але і на харчові продукти, що призначені для кінцевого споживача, зокрема такі, що реалізуються у закладах громадського харчування.
Відповідно до вимог Закону України інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою для споживача та не повинна вводити в оману стосовно характеристик, властивостей, складу харчових продуктів. Ця вимога поширюватиметься як на рекламу харчових продуктів, так і на спосіб розміщення та представлення харчових продуктів для реалізації, зокрема форму, зовнішній вигляд, упаковку.
“Споживач повинен отримати максимально достовірну інформацію про харчовий продукт та мати змогу здійснити свідомий вибір”, – пояснив генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Микола Мороз.
За його словами, оператори ринку мають обов’язково зазначати інформацію про наявність речовин, які спричинюють алергічні реакції або непереносимість, наявність ГМО, розморожування або піддавання харчових продуктів іонізуючому випромінюванню тощо.
Нові вимоги до упаковки або Хто з франківців знає, що таке сметанка
Також стаття 18 Закону України роз’яснює, яким чином зазначаються мінімальні терміни придатності, зокрема фразами “краще спожити до…”, “краще спожити до кінця…”; і у чому їх відмінність від фрази “вжити до…”.
“Основна ідея такого підходу полягає в тому, що на ринку існують швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата “вжити до”. Така позначка інформуватиме про те, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним (наприклад, сире або охолоджене м`ясо, сира риба, яйця)”, – зазначив Мороз.
Він додав, що, водночас, є низка продуктів, які, якщо дотримуватися встановлених умов зберігання, залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності (наприклад, цукор, кава тощо). Для таких продуктів буде вказана дата завершення мінімального терміну придатності, що позначатиметься фразами “краще спожити до…”, “краще спожити до кінця…”. Однак, як після закінчення терміну “вжити до…” так і термінів “краще спожити до…”, “краще спожити до кінця…” продукти мають бути вилучені з реалізації.
Як повідомляв Укрінформ, Закон “Про інформацію для споживачів харчових продуктів” Верховна Рада прийняла 6 грудня 2018 року.
Зокрема, він передбачає за надання неточної, недостовірної інформації про продукт, зміну оператором ринку інформації про нього накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, а на фізичних осіб-підприємців — у розмірі 10 мінімальних зарплат. За введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість штраф становить 30 мінімальних заробітних плат для юридичних осіб і 20 — для фізичних осіб-підприємців.
