Йодль співають у Коломиї

Facebook
Telegram
X
WhatsApp

У прикарпатському райцентрі вже шість років діє перший та єдиний в Україні ансамбль йодлистів — «Galicia». Виявляється, манера цього гортанного співу притаманна не лише мешканцям Альп. Незле «йодляють» і гуцули.

Вони прийшли з Баварії

На автобусній зупинці в Коломиї «Репортер» зустрічає Зіновій Шмідль — сивовусий невисокий чоловік. Саме він і є ініціатором створення ансамблю йодлю, а ще — головою німецької общини в місті.

Німці живуть у Коломиї з початку ХІХ століття. Коли Галичина відійшла до Австро-Угорщини, імператриця Марії-Терезія відрядила на східний кордон імперії німців-переселенців. Вони заселялися, обробляли землі й до середини ХІХ століття у Коломиї вже утворилося шість німецьких поселень.

«Наші предки прийшли з Баварії, — розповідає Зіновій Шмідль. — У 1811 році вони заснували у Коломиї поселення «Maria helfen», тобто «Маріє, допоможи», яке проіснувало до 1944 року. Побудували костел Марії Благодатної помічниці вірним, який влада зруйнувала у 1946 році. Але наша община відновила його у вигляді невеличкої каплиці. Тут раз на місяць проводять Богослужіння українською та німецькою».

За «совітів» община занепала. Багатьох репресували, хтось виїхав, інші просто боялися говорити німецькою. Відновилася вона лише з незалежностю. Нині товариство налічує близько 80 людей. Більшість із них живуть на тому ж місці, що й їхні предки, але зараз той район Коломиї вже не називають німецьким поселенням, просто — вулиця Довбуша.

До речі, у Нижній Саксонії, у місті Ганновер діє община галицьких німців — тих самих, що виїхали з Коломиї у часи війни. «З деякими ми підтримуємо тісні контакти, — говорить Зіновій Шмідль. — Вони приїздять до нас, шукають свої корені, а ми — до них. Таким чином обмінюємося традиціями».

Усе починається з заспіву

Саме після таких подорожей, а особливо після різних фольклорних фестивалів у Альпах, у пана Зіновія виникла ідея створити щось традиційне німецьке у Коломиї. Міська влада виділила приміщення на створення німецького культурного центру. Знайшлися однодумці. У 2006 році народився ансамбль йодлистів «Galicia».

«Навчитися співати йодлем досить непросто, — каже пан Шмідль. — Якщо в альпійців це у крові й вони змалечку ним володіють, то ми вчилися самі. Може, ще й не дуже чисто співаємо, але щось таки виходить».

Нині «Galicia» має вісім учасників. Співають тут і чоловіки, і жінки. Щотижня вони збираються на репетиції. Ноти їм надсилають друзі з-за кордону.

«Як правило, все починається із заспіву, — говорить Зіновій Шмідль, — а потім мелодія переходить у такий мелодійний приспів — власне, йодль. Пісні дуже плавні, меланхолійні й тривають доволі довго. Тому під час виступу ми слідкуємо за реакцією глядачів — якщо їм стає нудно, то скорочуємо на один-два стовпчики».

А виглядає спів ансамблю «Galicia» так: троє солістів розтягують голосні звуки в різних тональностях — у низькій та високій. Подібно на відлуння у горах. Інші задають фон, тримають один звук. Складається враження, що цю меланхолійну, довгу пісню йодлисти тягнуть на одному подиху.

Цікаво, що при виконанні йодлю співаки — і чоловіки. і жінки — тримають руки у кишенях, і не інакше.

Горяни єднаються в музиці

Між карпатськими та альпійськими горянами є багато спільного, каже Зіновій Шмідль. «Наприклад, у мешканців швейцарського кантона Аппенцелль (ця країна має федеральний устрій, а кантон — це як маленька держава в державі) — дуже схоже на наше вбрання, культура, музика, — розповідає пан Зіновій. — Вони виконують такі ж мелодії на цимбалах, як і гуцули. Коли нас запрошують на альпійські фестивалі, то ми обов’язково веземо гуцульські строї та трембіти. Людям дуже подобається. Багато німців переконані, що Галичина — це і є Європа, вона давно там, і повинна в ній залишатися».

Крім гуцульського одягу, «Galicia» має і баварське, і швейцарське вбрання. «Баварські костюми — це такі короткі штанці, їх називають «ледерхозе», зроблені з телячої шкіри, — розповідає Шмідль. — Нижче одягають гетри. Такий одяг дуже зручний для піднімання вгору. Швейцарські строї — короткі жилетки у червоно-чорних кольорах, колористика кантону Берн».

Подібні й музичні інструменти. Якщо наші гуцули мають трембіту, то альпійці — горн, теж довгу, але в кінці загнену догори трубу. Горн, правда, коли грають, то від землі не відривають. А от призначення інструментів — таке саме.

«На горнах грали, коли хтось помирав, чи коли робили проводи на полонину, — пояснює пан Зіновій. — Ці горни, як сміються самі альпійці, колись служили за мобільний телефон — передавали інформацію з однієї гори на другу, як і наші трембіти. Ми були на таких зустрічах, куди приїздили понад 100 горнистів. Вони вистрою­ються у три голоси, ними керує диригент, і як ударять разом, то це просто неймовірно. Ми теж маємо два горни».

Аби познайомити коломиян з культурою горян різних країн, два роки тому в Коломиї проводили міжнародний фестиваль «Гірські горни». Тут були музиканти з Німеччини, Австрії, Швейцарії та Румунії. Коломийська німецька община планує зробити такий фестиваль і влітку цього року.
…Поїхала, подивилася, послухала. І тепер здається мені, що якби гори вміли співати, то звучали б саме так — йодлем.

Підсумуйте за допомогою ШІ

Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

СХОЖІ НОВИНИ
погода
гіга
597383441_1586320650164309_8856592392110198735_n
ОСТАННІ НОВИНИ
крилос аварія
У Крилосі двоє людей постраждали у ДТП
свічка
На війні загинули прикарпатці Микола Сліпенчук і Федір Галич
погода
Якою буде погода 14 грудня на Прикарпатті
гуцулія
На Львівщині встановили ще трьох неповнолітніх, які причетні до побиття артистів “Гуцулії”
гіга
Степана Гігу поховають на Личаківському кладовищі
597383441_1586320650164309_8856592392110198735_n
У Коломиї замість ялинки облаштують різдвяну шопку
IMG_9527
Від заводу до мистецтва. У Франківську на Промприладі відкрили новий артцентр 
Медицина будущего лікарня
З січня 2026 року дівчат віком 12-13 років безоплатно щеплюватимуть від ВПЛ
Шахраї
Мешканці Калущини втратили понад 90 тис грн через шахраїв
фарба
Декоративна фарба: сучасне рішення для стильного та довговічного інтер’єру
ДТПЯмниця
У Ямниці вантажівка врізалася в бетонну огорожу - двоє людей травмувалися
монета
СБУ та Нацбанк презентували монету, присвячену спецоперації «Павутина»
Прокрутка до верху