І хто з нас — звірі?

{jcomments lock}У Чукалівці серед білого дня у неділю двоє «мисливців» постріляли людських собак.

«Почула постріли. Вибігла на поле, що за кілька метрів від мого будинку, а там – двоє чоловіків собак стріляють, – розповідає жителька села Чукалівка Івєтта Мітченко. – Я, хоч і боялася, але підійшла та спитала, що вони тут роблять. У відповідь почула: «А вам яке діло?!». Потім вони втекли. А на полі залишилися до десятка собак, які стікали кров’ю – і свійських, і бездомних».

Знайти крайнього неможливо

Ця історія – свіжа, з минулого тижня. За словами пані Іветти, її односельці, які живуть поблизу цвинтаря, бачать таке не вперше – час від часу там з’являються любителі постріляти. От тільки, хто вони та звідки, не знає ніхто.

Після того, як невідомі покинули територію, жіночка сфотографувала відстріляних собак та пішла скаржитися сільському голові. Цікаво, що сільський голова Чукалівки Ігор Гаврилів про подібне у своєму селі почув уперше та дуже здивувався. Утім, вони разом викликали тисменицьку міліцію, майже три години почекали обіцяного приїзду та розійшлися.

Що змінилося за тиждень? «А нічого. Міліція й досі їде, – скаржиться Іветта Мітченко. – Я ходила в Білий дім і зверталася в комунальні служби. Всі відхрещуються від будь-яких пояснень та рекомендацій. Мовляв, не наших рук справа, питайте в інших».

Жінка розповідає, що не один поріг оббила зі схожими проблемами та скаргами, але марно. Справа в тому, що Іветта Мітченко вже кілька років займається питанням бездомних тварин. Минулого року разом із друзями вона навіть створила для них притулок. «У нас тварин не лише відстрілюють, але й витравлюють на смітниках, – говорить вона. – Щоправда, всі про це мовчать, і знайти крайнього неможливо».

За здорових не хвилюються

То як насправді борються із кількістю собак в місті та області? За інформацією обласного управління ЖКГ, на Прикарпатті є понад чотири тисячі бродячих собак. Начальник ЖКГ області Олександр Дерев’янко одразу сказав «Репортеру», що знає про факти відстрілу собак, але хто за це відповідає, пояснити не зміг.

«Раніше в області по вилову собак працювало 15 підприємств, зараз на їх утримання немає коштів, – говорить Дерев’янко. – Тому нині відлов та стерилізація собак – це справа виключно місцевого самоврядування, а точніше – комунального підприємства «Полігон ТПВ».

Директор КП «Полігон ТПВ» Богдан Тимочко таким чином розповідає про роботу підприємства: «Частину стерилізуємо, ще іншу – віддаємо у притулок або ж повертаємо людям. Буває, що й наші городяни відмовляються утримувати своїх собак. Та якщо йдеться про здорову собаку, то за неї не хвилюємось – забере охоронна фірма. Ні, то будемо усипляти».

«Полігон ТПВ» працює виключно по Івано-Франківську. Кажуть, за зверненнями. І виїзди є щодня. Якщо до них звертаються, наприклад, із Тлумача, коли собака покусала дитину, то їдуть і туди. «Забираємо пса, робимо щеплення від сказу, кілька днів стежимо за поведінкою собаки, а тоді вже вирішуємо, що з нею робити, – каже Тимочко. – Якщо йдеться про села, то чекаємо звернення від сільського голови, оскільки часто буває, що сусіди між собою конфліктують, а собака стає лише приводом».

Якщо виникає будь-яка проблема з бездомними псами, голов­ний лікар міської ветеринарної лікарні Євген Гусак також найперше радить звертатись у «Полігон ТПВ», де зареєструють звернення й розберуться.

За словами ветлікаря, небезпечних тварин усипляють. Інших вакцинують проти сказу та, якщо господар просить, то повертають.

«На жаль, багато людей не до кінця розраховують свої можливості щодо утримання тварин, – говорить Євген Гусак. – І просто залишають собак на вулицях. А потім вони блудять містом…».

Ніхто не шукатиме

До речі, в Україні є закон, який має регулювати поводження з тваринами, із красномовною назвою «Про захист тварин від жорстокого поводження». Але чи працює він?

У міліції кажуть, що цілком ймовірно, що й нині, як це було колись, комунальні служби підпільно відстрілюють собак. Хоча запевняють, що жодної скарги від людей про відстріл у них немає.

За словами керівника центру зв’язків з громадськістю УМВС в області Василя Гультайчука, найперше міліція мала би з’ясувати, чи є територія зоною полювання, чи мали ті з рушницями дозвіл на зброю. «Якщо порушників закону, яких застали у Чукалівці, знайдуть, то притяг­нуть до адмінвідповідальності, – говорить Гультайчук. – А взагалі-то, я за те, щоби тварин стерилізували й відпускали. Нехай живуть».

На час верстки цього номера газети заяву пані Мітченко у журналі обліку тисменицької міліції так і не знайшли. Можна припустити, що й не записували. Напевно, правоохоронці не збиралися виїжджати на місце події, хоч і пообіцяли. Чи збираються шукати тих мисливців – запитання риторичне.

До теми

«І хто з нас звірі!» – із таким обуренням нещодавно в Лисичанську Луганської області збирали підписи до листа протесту проти жорстоких дій місцевої влади стосовно тварин.

Пояснюючи підготовкою до Євро 2012, місцева влада придбала пересувний крематорій для знищення безпритульних собак і котів. За інформацією захисників, мобільна група у складі водія, оператора та стрілка полює на бездомних тварин за допомогою спеціальної рушниці. Убитих тут же і спалюють. Кажуть, буває, що палять і живих…

За даними екологів, «крематорій на колесах» обійшовся місту в 198 тис. грн., його передали на баланс комунального автотранспортного підприємства, що займається вивезенням сміття.

«Кошти, витрачені на купівлю «душогубки», і подальші щомісячні витрати на її обслуговування (зарплата трьох осіб, закупівля препаратів для знерухомлення тварин, пальне, автосервіс), були б достатніми для вирішення проблеми безпритульних тварин шляхом стерилізації», – переконані екологи. Донедавна в Лисичанську собак відстрілювали.