Коли у нічному клубі перед вами просто під гарну музику роздягається дівчина чи хлопець – це далеко не стриптиз. Вас обманули, бо так зможе будь-яка людина. А от для справжнього стриптизу треба над собою багато попрацювати, бо насправді це спорт, мистецтво, шоу.
І з монстрів бувають люди
Гучна музика, на танцполі – купа люду, світлові спецефекти, дим. Народ відривається. Нарешті діджей робить невеличку паузу та оголошує, що відвідувачів чекає справжнє еротичне шоу.
Тепер на майданчику порожньо. Всі чекають. Спочатку звучить трохи моторошна повільна музика, яку змінює щось динамічніше та драйвовіше. З’являється монстр із фільму «Чужий». Так, далеко не еротика, але народ заінтригований незвичним костюмом і космічною пластикою прибульця. Знову змінюється музика – і «чужий» перероджується. В оригіналі фільму з людини вилазить монстр. А тут навпаки – з «монстрячого» строю з’являється чоловік у білому облягаючому костюмі.
Яскраве світло додає сексуальності рухам танцівника та підкреслює його чудову тілобудову. Через хвилину чоловік скидає і цей костюм – лишається в білизні. Музика ще драйвовіша, рухи пластичніші, акробатичні елементи. У залі – писк, аплодисменти, жінки у захваті, чоловіки – в заздрощах. А білизну він так і не зняв…
Оце і є еротичне шоу, яке нам довелось побачити у виконанні івано-франківського танцівника Олега Михайлюка (псевдо – Орландо).
 |
На вагу золота
Ще дев’ять років тому Олег був першим танцівником такого жанру на Західній Україні. Нині каже, що у Франківську ситуація не змінилася.
«Мені запропонували попрацювати стриптизером, і я не відмовився, – розповідає артист. – Мені було простіше, бо я танцюрист-хореограф. Але на початках було дуже тяжко, бо люди цього не сприймали. Бувало, що навіть погрожували. Підходили чоловіки та казали, що я тут свічуся перед їхніми дівчатами. Але я витримав паузу, люди зрозуміли, що це також мистецтво, творчість і праця».
До речі, Олег Михайлюк входить у Федерацію аеробіки України, працював тренером з оздоровлювальної аеробіки, а також є професійним хореографом. Свого часу робив постановки співачці Ламі та іншим відомим виконавцям.
«Спершу це було хобі, яке зараз почало приносити заробіток, – говорить Олег. – Це красивий, оригінальний танець з елементами акробатики. Еротик-шоу аж ніяк не має бути низьким, брутальним. Це колосальна та кропітка праця над собою та своїм тілом».
Професійні танцівники багато часу проводять у спортивних залах, басейнах, слідкують за харчуванням і багато тренуються, аби витримати величезне фізичне навантаження. Наприклад, при танці на пілоні (трубі). За словами Олега, це є найважчим. Адже треба покрутитися кілька разів навколо труби, тримаючись лише однією рукою. Одним словом танець – не для слабаків. І такі шалені старання лише задля п’яти хвилин, саме стільки і триває номер. Але результат того вартий – публіка вражена.
«Ти виходиш на сцену і маєш показати свою фігуру та пластику, – говорить Михайлюк. – А з іншого боку, це стимулює народ для того, аби вони прагнули так само виглядати та слідкували за собою».
Окрім фізичних затрат, є й чималі матеріальні. Наприклад, у костюм того «чужого» Олег вклав аж 20 тис. грн. Недешево обходяться й інші костюми: казкові герої чи шекспірівські образи. І над кожним із них треба добре попрацювати.
Сім’я без конкуренції
Минулого року у Франківську відбувся перший тур чемпіонату України з еротичного стрип-шоу. Наступні будуть у Львові та на Закарпатті. А фінал знову пройде в нашій області, тоді й обиратимуть кращого з кращих. За словами Олега Михайлюка, такі чемпіонати проводяться не тільки для змагань, вони мають показати публіці справжній рівень стриптизу.
«Професійних танцюристів цього жанру в Україні лише 500, – каже Олег. – Натомість, є багато людей, які псують еротичне шоу, своїм невмінням споганюють уявлення людей про стриптиз. От ви замовили якогось новачка, а він танцювати не вміє, не має ані костюма, ані поняття. Такі просто приходять і знімають з себе всяке лахміття. А через них люди починають говорити різні дурниці про стриптиз».
До речі, в Україні вже два роки діє Спілка стриптизерів України, де танцюристи збираються та обговорюють різні питання: якість виконання, смаки публіки, нові костюми, дають один одному поради та допомагають фінансами для нових проектів.
«Насправді ми – велика сім’я, – говорить танцюрист. – І конкуренції в нас як такої немає. Єдина конкуренція та проблема – це ті ж новачки-халтурники. Взагалі, стриптиз – це великий спорт. При чому він включає у себе кілька видів: гімнастику, легку атлетику, циркові елементи. На наших чемпіонатах змагаються за титули, чемпіонські звання. Все, як у спорті».
Що не кажіть, а спорт цей – дуже симпатичний.
Comments are closed.