Наприкінці минулого тижня в Івано-Франківську за ініціативи Патріаршої комісії у справах мирян УГКЦ відбувся круглий стіл на тему «Церковно-державні стосунки: сьогодення та бачення майбутнього».
Співорганізатори заходу, серед яких також – Інститут релігійної свободи та інститут релігії та суспільства Українського Католицького університету (УКУ), Єпархіальна комісія у справах мирян та Єпархіальний Економат – визначили мету: накреслити основні напрямки ідеальних стосунків церкви й держави в умовах релігійного та конфесійного сьогодення.
 |
Під час обговорень йшлося про церковно-державні стосунки, бачення їхнього майбутнього, про важливість викладання християнської етики у школах, авторитет Церкви, духовність суспільства та його моральний стан, міжконфесійні стосунки та інше.
Зокрема, після привітального слова єпископа Івано-Франківського Кир Володимира (Війтишина), проректор УКУ Мирослав Маринович говорив про роль церкви. «Завдання церкви – гармонізувати людські сосунки, – сказав Мирослав Маринович. – А тому між державою та церквою має бути партнерство. Щодо релігійної свободи, то її нині поставили під сумнів. Кожен Президент намагається надати преференції якійсь із церков. Зокрема, нинішній глава держави чітко продемонстрував, що він є представником саме російської православної церкви. І вже з’явилися приклади прямого порушення релігійних прав».
Отець Олекса Перів розповідав про досвід роботи Всеукраїнської Ради церков, історію її формування. «Головне сьогодні – участь релігії у законотворчому процесі, – наголосив священик. – Зокрема, у змінах до Конституції, у формуванні Конституційної асамблеї». Щодо діяльності Всеукраїнської Ради церков, то з 1996 по 2002 роки ця Рада, за його словами, діяла під протекторатом держави. А з 2004-го стала вільною, оскільки був ліквідований держкомітет релігії. Отже, юридичного статусу Рада нині не має, зате завоювала моральний авторитет, зауважив отець Перів.
Юрій Підлісний говорив про усталені моделі стосунків співіснування держави та церкви. Про спробу чиновників і політиків звести питання релігійного життя до кухонного-приватного. Тим самим є тенденція до зняття християнської символіки з публічних місць, мовляв, вона є образою представників інших релігій, конфесій, некоректністю.
Далі говорилося про те, що ідентичність українця базується саме на християнській традиції, про вагу християнської школи у системі загальної середньої освіти, про важливість предмету християнської етики та відсутність чіткої позиції щодо національного виховання.
Також в обговоренні взяли участь представники місцевої влади, серед яких секретар міськради Руслан Марцінків, заступник міського голови Михайло Верес, начальник міського управління молодіжної та гендерної політики Володимир Соловйов.
Насамкінець Володимир Війтишин наголосив: ефективною на користь розвитку духовного суспільства може бути лише спільна робота церкви та держави.
Comments are closed.