Соціум Фото

Городенківська гімназія прямує на захід і не боїться мріяти (ФОТО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Микола Олексин, директор Городенківської гімназії імені Антона Крушельницького не скаржиться на політичну систему, недосконале законодавство чи безгрошів’я. Він просто ламає стереотипи – щодо матеріального забезпечення, освітніх програм, підходу до освітніх традицій.

Фасад гімназії прикрашають стінописи – мурали за мотивами творчості народної художниці Параски Хоми. А територія навколо історичного столітнього дуба перетворилася на зону релаксу…

Гімназія і все решта

Торік Городенківська гімназія посіла 193 місце серед 11 тисяч загальноосвітніх закладів України за результатами ЗНО. Серед обласних – п’яті. І це не спеціалізований заклад, а змагалися на рівні з ліцеями і спецшколами. Цьогоріч – понад 30 призових місць в області на предметних олімпіадах, перемоги на завершальному етапі, з них шість – Малої академії наук (МАН). Крім того – ІІ місце на завершальному етапі Всеукраїнського конкурсу «Педагог року», щорічні учнівські перемоги на IV етапі предметних олімпіад та захисту наукових робіт МАН, досягнення у спортивних та інтелектуальних турнірах, оглядах художньої самодіяльності, дипломи й медалі у педагогів.

На заняття тут ходять, неодмінно наступаючи на карту світу. Так оформлена підлога у фойє. Червоні шкіряні дивани вздовж стін не розслабляють, а дивовижні фотопортрети педагогів в образах героїв відомих художніх полотен взагалі збивають із толку: тут музей чи освітня установа?

До всього надворі – мозаїка-панно із фотопортретів випускників та вчителів, що приваблює здалеку. І табличка зі вказівником за сторонами світу: одна стрілка – на гімназію, на протилежній напис – «усе решта». Це попервах викликало бурю протесту, на що директор Микола Олексин зауважив, що стрілка вказує на схід, де орда, а ми прямуємо на захід.

Тут рухаються до сучасних інформаційних технологій. Проект нового корпусу гімназії архітектор Степан Гайдищук розробив із врахуванням побажань дирекції мати «розумний» заклад. На проектно-кошторисну документацію районна рада виділила 280 тисяч гривень, 44 тисячі на проведення експертизи – міська рада.

Щоправда, у відділі освіти (замовник проекту будівництва) десь кажуть, що гімназія тягне ковдру на себе. Мовляв, є значно бідніші заклади, де туалети надворі, а тут розкошують. Однак на конкурс Мінрегіонрозвитку проект пообіцяли подати. Ним передбачено фінансування в розмірі 26 млн грн.

У фойє та коридорах – натяжні стелі, на них – зоряне небо: ефект відкритості та прозорості. На протилежній від фотогалереї стіні – фоторепродукції картин Катерини Білокур (а спочатку були – Івана Марчука). Тут треба згадати колишнього гімназиста Богдана Маринія, власника одного з чернівецьких видавництв. Саме він упроваджує чимало задумів дирекції закладу.

Позбутися сірості в думках

Чотири роки тому приміщення і територія Городенківської гімназії нічим не виділялися серед інших освітніх установ району. Сірий корпус, зарості. Тепер понадстолітній дуб, посаджений на честь відкриття закладу, обрамлений лавочками. Майданчик у кольоровій бруківці. Всюди газони, сучасне озеленення. Декоративні дерева, а зокрема тюльпанові, а ще сакури, магнолії, клени канадські, молоді дубки. До випускного вечора планують відкрити фонтан.

«Як очолив заклад, вирішив позбутися сірості. Бо серед тої буденності – і думки сірі. Естетика впливає на внутрішній стан, налаштовує на позитив. Коли запропонував відомому художникові Романові Бончуку створити на фасаді мурали, то й сам не уявляв, як вийде красиво. До честі митця, він ефектно втілив картини нашої землячки Параски Хоми. І творив благодійно. Педагоги, учні та батьки гімназії активно підтримують наші проекти, а це найголовніше», – каже Микола Олексин.

Галерея спонсорів

Директор веде скрупульозний облік надходжень, зокрема благодійних. Доступ до інформації мають усі. Квитанції на придбані матеріали, виконані роботи, замовлені послуги тощо. У гімназії створюють ще галерею спонсорів, щоб усі знали благодійників.

Нікого не спонукають допомагати. Але вже якось так склалося, що приходять благодійники самі. Чи то батьки гімназистів, чи хтось із політиків. Так у гімназії придбали два комп’ютерні класи з мультимедійними дошками. З останніх надходжень – завдяки народному депутатові Юрію Тимошенко із держбюджету виділили 160 тис грн на придбання обладнання для одного з таких. Депутат обласної ради Андрій Левкович посприяв виділенню 50 тис грн на капремонт гімназії.

А якось навідалися батьки гімназиста, що працюють у Великобританії. Теж вирішили допомогти.

Із найбільших спонсорів варто згадати філію «Перспектив», ППА «Вільхівці», меценатів Володимира Попадюка, Степана Чижевського та Василя Нагірняка.

Першого дзвоника не було, останнього – теж

Новину перед початком минулого навчального року, що свята Першого вересня в гімназії не буде, зустріли спочатку здивовано. Адже батьки звикли до паради. Раділи хіба що учні, адже їх найбільше втомлюють «лінійки» під сонцем, довгі промови політиків і представників влади. Особливо – напередодні виборів.

Насправді свято було. Теплі зустрічі в класах. Спогади про літо, цікаві фото-зони. А не монтажі з віршиками. «Слава Богу я хоч перед одним святом виспалася», – зауважила одна з випускниць.

Так само відмінили в гімназії свято Останнього дзвоника у традиційному форматі. Натомість тут був день звитяг, Святочна академія. Директор Микола Олексин та його заступник Василь Мохорук відзначили гімназистів грамотами, кубками, медалями, сертифікатами, преміями та стипендіями за вагомі результати в 2018-2019 навчальному році.

 

“Не люблю заучок”

Тут уміють мріяти. І реалізувати дивні проекти. Додайте до всього описаного різдвяне освітлення. На кожному дереві – розетка. В гімназійному дворі була сміттярка, а тепер – 90 вазонів, 5 різних видів. 13 вкрали. Тож встановлять відеокамери. А ще одна мрія – зовнішні світильники – вже реалізована. Підсвітка виглядає просто шикарно. Допомогли придбати спонсори, зокрема філія «Перспектив».

Микола Олексин не сприймає освітніх новацій у тому, що школи І-ІІ ступенів у територіальних об’єднаних громадах мають звання гімназій. На його думку, це пониження в статусі класичного звання академічної гімназії.

«Не люблю заучок, тому що вони знають усе – і нічого. Кожен має бути профі у своїй сфері. За аналізом досягнень наших випускників, висот досягли вчорашні гімназисти, що не були відмінниками. Можливо, вони креативніші і не бояться зробити неправильного кроку, більше ризикують. І тим створюють щось особливе», – підсумував Микола Олексин.

Людмила Стражник
Фото автора та Ірини Письменної

Публікація на конкурс журналістських матеріалів «Дій активно! Живи позитивно!» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.