Польові дослідження прикарпатського оновлення гардероба: що стало модним і що відійшло на другий план, які зміни відбулися у зв’язку зі стрибками обмінного курсу, що коштують вітчизняні та іноземні моделі і т.п. Весняна переберія – рекомендується до прочитання усім, хто навесні 2010 року прагне йти в ногу з часом. У модному взутті та одязі.
Без фанатизму
У взуттєвій моді суттєвих змін не сталось. Основних тенденцій дві: переважає зручність, усі моделі «рівноправні». Як було ще пару років тому? Якщо в моді вузький гострий носок, то 99 % носили саме таке. Якщо – квадрат, ну то вже всі квадратні, а дехто – квадратніший за інших. Отже, такого «фанатизму» вже немає, можна підібрати взуття, не дуже зважаючи на моду.
Навесні вигідно купувати зимове. Тому що відбуваються сезонні розпродажі. «Знижка може бути різною, її розмір залежить від націнки, яку раніше ставив продавець. – говорить Галина Зіняк, директор магазину «Орхідея». – У нас знижок більше 40 % не буває, тому що немає великої націнки».
Ціни за рік майже не змінилися. Різке зростання відбулось на початку кризи через підйом курсу валют. Український ринок дуже залежить від імпорту: або готових виробів, або матеріалів. Хоча, вітчизняне взуття все одно коштує менше – від 300 грн., наприклад, за жіночі туфлі. Польське – від 450 грн. А супердорогі моделі можуть обійтися модницям і у 5 тис. грн.
«Зараз дороге купують нечасто, – каже пані Галина. – І більше уваги звертають саме на комфорт для ноги. Це – загальноєвропейська тенденція. У минулому році, крім магазину «Орхідея», який покупці дуже добре знають, бо він понад 20 років працює в самому центрі міста, ми відкрили фірмову крамницю «Rieker» на Галицькій. Моделі цієї німецької торгової марки відрізняються особливою зручністю».
Вибрати якісне взуття доволі просто. Спочатку – за зовнішнім виглядом, відповідно до власного стилю. А потім треба покликати продавця – він має працювати з покупцем, усе пояснити та допомогти.
До речі, зараз жіночого взуття купують значно більше, ніж чоловічого. Бо таки криза, люди економлять. Чоловіки міняють мешти майже так, як колеса на машинах, – коли вже конче потрібно. А жінки ставляться до цього не так прозаїчно
Головне – щоб сидів
Певно, найстабільніший – світ чоловічих костюмів. Хоча, там теж час від часу щось міняється. Наприклад, «відійшли» двобортні костюми, залишилися однобортні – на один, два, три ґудзики. Однотонні (чорний, сірий, синій тощо), смужка, клітинка. Ціни на початку кризи трохи стрибнули та зупинились, обсяги продажів – спершу впали, а нині потрохи піднімаються.
«В основному костюми купують чиновники, бо в них є дрес-код, – розповідає Віталій Бондар, директор відомої на Прикарпатті фірми «Захід Стиль», яка шиє та продає чоловічі костюми. – Цікаво, що наші клієнти ніби теж непогано розбираються в костюмах, але зазвичай таки радяться з жінками. Буває, що чоловік спочатку приходить один, на розвідку. Потім приводить дружину».
У підборі костюма головне, щоб він добре сидів і робив чоловіка стрункішим. При цьому костюм не має утрудняти рухи й не може бути надто вільним. Декілька важливих нюансів. Плечі піджака не повинні висіти однозначно. Рукав: за сучасними правилами, він має бути на 1,5‑2 см коротшим за рукав сорочки. Брюки: ззаду на 1‑1,5 см закривають каблук, спереду одна невелика складка. Нижній ґудзик піджака має бути розстібнутим – завжди.
«Вибирають костюм залежно від функції (святкові, робочі) та фігури власника, – розповідає Віталій Бондар. – Смужка робить людину стрункішою, клітинка повнить. Те саме і з кольором: темні скрадають «ґрунтовну» комплекцію, світлі роблять чоловіків огряднішими. Якщо фігура середня, то, звісно, можна носити будь-що на свій смак».
За словами пана Віталія, ціни на ринку за останній рік майже не змінилися – від 500 грн. (вітчизняні) до п’яти тисяч і більше. При цьому треба пам’ятати: більша частина вартості дорогого виробу – це плата за бренд.
Дуже індивідуально
Навесні хутровики підбивають підсумки зимового сезону, беруть участь у різноманітних виставках, влаштовують розпродажі. «Хутро завжди було й буде модним, ще з тих часів, як його одягли первісні люди, – каже Марія Волосовська, хутровик із 50‑річним стажем, один із найвідоміших дизайнерів України. – Ми аж таких розпродажів не робимо, але можемо надати кредит на кілька місяців».
Зараз популярнішими є короткі шубки, бо вони зручніші. Ціна – від двох тисяч гривень. «Іноді дівчата хочуть аж занадто коротке, – сміється дизайнер. – Тож мусимо звертати увагу на побажання клієнтів – пропозицією керує попит».
За останні роки у кожному регіоні Україні утвердилися вітчизняні хутровики-індивідуали. Їхні вироби конкурентоздатні на ринку за ціною, порівняно з тією ж Туреччиною чи Китаєм, натомість, значно кращі за якістю. Крім того, точно відрізняються творчим підходом до справи.
«Кожна із жінок-замовниць хоче, щоб її виріб був не подібним на те, що носять інші, – говорить Марія Волосовська. – Індивідуальність – це правильно. Досить, що нас у радянські часи виховували у колективізмі. Має бути власний почерк. Бо робота з хутром – це мистецтво.
Comments are closed.