«Я прошу писати хлопцям листи. Від рідних їм листів не передають, швидше від чужих», – попросила усіх, хто був на «Святі ковалів», Євгенія Ейдер.
Син її чоловіка Дмитра – Андрій Ейдер – наймолодший серед полонених у Росії українських моряків, пише Репортер.
Цензура пропускає не все
До Франківська Ейдери приїхали з Військово-морським прапором України, конвертами та благодійними листівками. Кажуть, таким чином усюди нагадують про хлопців у полоні.
Дмитро Ейдер стоїть у такому собі відділі для зброярів у футболці з великим написом «Дархан». З монгольської це означає повелитель вогню або просто коваль. Так називається і їхня кузня у Надвірній. Десь рік тому Ейдери переїхали на Прикарпаття з Одеси.
Чоловік працює в кузні з 13 років, а першого ножа зробив у дев’ять. Андрій спершу теж допомагав батькові, а потім пішов вчитися на моряка.
Нині вони спілкуються лише через адвокатів і консулів, напряму рідних не пускають. Так само рідним відповідає з-за ґрат Андрій.
Вероніка і лист солдату. Школярку з Надвірної шукали цілою Україною
Дмитро Ейдер каже, листи від рідних взагалі не пропускали, лише зараз трохи почали. А от листи від чужих людей чомусь легше. «От, чому ми просимо, аби люди писали більше», – говорить батько моряка.
«Я все розкажу, як правильно робити, бо є правила цензури», – додає його дружина Євгенія. Розказує, що вони розробили спеціальні конверти з теплим привітом. Там ще зображені маленькі кораблики.
«Ці листи вони точно отримують, – запевняє Євгенія. – Знаю, бо друкую вже другу тисячу конвертів. Зараз, через велику кількість листів і тиск міжнародних організацій, хлопці почали отримувати ще й попередні листи. На жаль, затримка може бути у 2-3 місяці. Там один цензор робить усе, аби хлопці думали, що їх ніхто не підтримує, що їх забули. Тому, чим більше листів, тим швидше вони будуть передавати хлопцям».
Для СІЗО одне з обов’язкових правил – вказувати повністю ім’я, прізвище та побатькові адресата, а ще рік народження. Тому в Ейдерів є заготовлені в окремому файлі списки всіх 24 полонених моряків. У ще одному файлі – інструкція, як правильно писати листи у СІЗО. Їх роздають усім, хто підходить до столу.
Серед правил – писати лише російською, ні слова про політику, а тим більше про війну, як у нас називають Путіна, що Крим – це Україна, а Росія – агресор. Жодної української символіки, патріотичних гасел, бо просто не пропустять.
Натомість писати можна будь-які буденні речі, про погоду, смішні історії, про домашніх улюбленців. Великими літерами в інструкції зазначається – обов’язково додати слова підтримки: як ми любимо наших хлопців, чекаємо їх, молимось і пишаємось.
«Вкладаємо у лист і порожній конверт, аби хлопці могли відписати. Дамо все – лише пишіть!», – вкотре наголошує жінка.
Виставка їде по Україні
На столику Ейдерів є й чимало кольорових благодійних листівок. Їх зробили з картин 24 художників. Відкритки продають, а на ці гроші відправляють листи в СІЗО.
За словами Євгенії, марка в Росію коштує недешево – десь 43-44 грн. Люди, які хочуть написати усім хлопцям, далеко не завжди можуть витратити понад 800 грн, адже багато пишуть діти, школярі, пенсіонери. Тож вони приносять, передають листи Ейдерам, а ті вже відправляють.
Дмитро розказує, що листівки – ідея дружини. Каже, на другий день після полону польська художниця Беата Куркуль намалювала картину «Маленький кораблик, повертайся додому».
«Це графічний малюнок. Мені він дуже сподобалася. Тоді були дуже тяжкі моменти і воно мені якось запало в душу, – розповідає Дмитро. – Попросив дружину, аби вона мені роздрукувала. Потім зв’язалися з художницею, і вона подарувала нам картину».
Далі виникла ідея підключити 24 художників, аби намалювали по картині для кожного полоненого моряка, аби кожен подарував її хлопцям по поверненні з полону. Кому яка картина дісталася – визначали жеребкуванням 23 лютого в Києві на відкритті виставки.
Бойовики на Донбасі віддали тіло морського піхотинця, який зник 5 травня (ВІДЕО)
На всіх 24 листівках зображені два катери – «Бердянськ» і «Нікополь» – і буксир «Яни Капу». Кожен художник намалював їх у власному стилі й жанрі, але за основу взяли роботу Беати Куркуль.
Євгенія показує листівку з картиною авторства заступника директора Одеського порту Романа Давиденка.
«З цією роботою вийшла цікава історія, – посміхається Євгенія. – 22 лютого дізнаюся, що одна художниця не домалювала, а 23 вже відкриття виставки. Що робити? У мене паніка, але тут вибиває пост Романа Давиденка. Він викладає свою картину, про проект він не знав, бо це був секрет. Та картина була ще мокра, коли він привіз її до Києва».
Роботу Давиденка жереб визначив полоненому моряку Богдану Головашу. Цікаво, що Андрію Ейдеру випала картина франківської художниці Ірини Стефурак. Також серед авторів є ще одна франківчанка – Оксана Тригуб-Милашевич.
Зараз картини мандрують Україною як виставка у підтримку хлопців. В рамках експозиції виставляються й інші роботи, їх продають з аукціону. Виставка була в Києві, Одесі, Дніпрі, Кременчузі, зараз у Кропивницькому. На початку червня приїде до Івано-Франківська.
«Нескорені духом»
«То вже й не лише картини, – каже Дмитро Ейдер. – Люди почали надсилати свої якісь інші роботи – наприклад, ковалі. Діти багато присилають».
Показує кортик, який він сам розробив як нагороду для хлопців. Командування вже затвердило. Кортики іменні, їх вручатимуть кожному моряку. Цей проект називається – «Нескорені духом».
«Хотів виготовити подарунок для сина і хлопців, – пояснює коваль. – Кортик почав робити як нагороду від українських зброярів. Потім відгукнулося ще кілька майстрів, вони допоможуть зробити деякі запчастини. Клинки вже в роботі у Харкові, литво – в Одесі, ще якісь деталі робитимуть у Києві. Майстри з різних куточків країни вклали сюди якусь свою частинку, душу».
Розвідники слідів не залишають. Як атовець робить Коломию чистішою (ФОТО)
Ейдери кажуть, для них дуже символічно, що цьогоріч темою «Свята ковалів» став саме якір.
На фестивалі усі його учасники – не лише українці – зробили спільне фото з Військово-морським прапором, а ще у кожного в руках були фотографії полонених моряків.
Кожен, хто хоче підтримати моряків, може долучитися до групи «Повернення доДому» у мережі Facebook. Там можна замовити листівки, конверти. Усе це Євгенія Ейдер передасть «Новою поштою» – звертайтеся.
Comments are closed.