Зона комфорту

Ми всі живемо у суспільстві. У кожного є свої вимоги до життя, при умові виконання яких у нас не виникає претензій. Така собі зона комфорту.

Але купа люду ще має «совкове» переконання, що нам хтось винен. Що зроблять і скажуть: «Бери, друже, користуйся». Але це примара. Ми самі мусимо стати повноцінним пазлом у картині оновленого життя. А для цього лише треба щодня жити за правилами, які давно прописані.

От покладіть руку на серце та визнайте, що наше суспільство і кожен окремо, щодня намагаються обійти правила і закони. Навіщо? Для власної вигоди. Десь не заплатили за паркування, десь за вивіз сміття, хтось «відмотує» електрику, хтось не платить податки. І так ми постійно брешемо самі собі. Звідки потім візьмуться кошти на благоустрій, на ремонти, на озеленення нашого міста та України? Звісно, можна заперечити і сказати, що скільки чесно не віддавай – гроші все одно вкрадуть! Але ж це роб­лять такі ж самі українці? Якщо не красти самим, не уникати податків, не давати хабарів (особливо коли їх і не вимагають), то буде важко дозволити комусь поцупити гроші, зібрані громадою. А от коли «рильце в пушку», правоту доводити важко…

Я щодня спілкуюся з купою люду різних професій. Ми у своїх розмовах сотні разів розклали на запчастини державну машину та зібрали назад. Вис­новок один: порядок буде лиш тоді, коли за розкрадання – тюрма, за порушення – штраф, і так у кожному напрямку, без винятків на статус. Економічне процвітання – це в першу чергу дисципліна й виконання законів.

Усе велике складається з малого. Візьмемо хоча б поведінку водіїв на дорозі. Ми ж не поважаємо один одного! Наприклад, припаркована машина виїжджає на дорогу. Часто пропускають? Ні! Сигналять, викрикають. Але ж є просте правило перешкоди справа. І авто, яке виїжджає з паркування, є такою ж перешкодою справа, тому його треба пропускати. Так робить увесь світ, але чомусь не ми.

Таких прикладів можна навести безліч. Усі стоять у черзі до світлофора, а якийсь розумник дає газу та об’їздить усіх по зустрічній, згодом влізаючи попереду. Допоки ми це будемо «ковтати» – так буде й надалі. Паркуються під знаками, не пропускають пішоходів – це все «лікується» тільки великими штрафами. Пишу про це, бо сам такого не роблю і мене це обурює, а самому з цим боротися – нереально. Можна впоратися тільки разом.

Напередодні великого свята прошу вас бути терпимішими один до одного. Адже ми самі є творцями свого кращого майбутнього.

Також хочу сьогодні пригостити вас апетитним коропом, фаршированим грибочками. Беремо коропа, надрізаємо коло голови, не чіпаючи черевце, випотрошуємо, промиваємо. Коло спинного плавника робимо надріз та акуратно виймаємо хребет і кісточки. Солимо, кладемо збоку.

Грибочки (шампіньйони) перемелюємо на кашу. Дрібнимо цибулю та обсмажуємо її в олії, додавши в кінці сіль, спеції, тертий твердий сир і борошно. Перемішуємо те, що отримали, з меленими грибочками та нафаршировуємо рибу цією начинкою. Зашиваємо надріз, пришиваємо голову, натираємо тушку лимонним соком, запікаємо у духовці.

Нам знадобиться:
короп – 700 г,
цибуля – 2 шт.,
шампіньйони – 300 г,
сир твердий – 150 г,
лимонний сік – 50 г,
сіль, перець, спеції.

Смачного!