Івано-Франківська міськрада прийняла рішення передати весь житловий фонд міста на баланс комунального підприємства КП «Єдиний розрахунковий центр» (ЄРЦ). Минулого тижня міський голова Віктор Анушкевичус підписав розпорядження про те, що очолить ЄРЦ Вадим Войтик. «Репортер» познайомився з ним ближче.
— Пане Вадиме, чим ви займалися дотепер?
— Все життя я працював у приватних структурах, у ЗМІ, у великих медіа-холдингах. Останні роки був управлінцем. Тож навряд чи під час погодження моєї кандидатури брався до уваги стаж у конкретній галузі. Бо досвіду роботи у комунальних установах в мене немає.
— Останні місяці ви працювали зі «Свободою». Не переймаєтеся, що тепер вас будуть з ними асоціювати?
— 15 років знаю Романа Онуфріїва та Петра Гавриша. І жодного дня не був у жодній політичній партії. В роботі це мені не заважало. Свого часу я працював у структурах, які створювали Сергій Тігіпко чи Віталій Гайдук, але ж зараз ніхто мене з ними не асоціює. Коли ти працюєш менеджером, то немає різниці, хто засновник структури. Тут те саме – мене як менеджера найняли на роботу на громадських засадах у «Свободу», а потім запропонували очолити ЄРЦ.
— Чим ви займались у «Свободі»?
— Юридичним супроводом. І так співпало, що з перших днів я був дотичний до комунальної реформи й до тих рішень, які приймалися на сесії. Потім надійшла пропозиція від фракції ВО «Свобода» очолити ЄРЦ. І хоча це велика честь, це ще й великий обов’язок.
— Є версія, що ви ще й «підтягуєте» свободівців – вчите, консультуєте…
— Я тут більше на засадах дружби, ніж партійних обов’язків. Стосунки в нас збалансовані. Так, мене залучають на консультації чи мозкові штурми. Але не більше. Вони люди самостійні, перемогли у більшості округів і мають більшість у міськраді. Може, в них малий досвід, але є плюси – незаангажованість та незіпсованість.
Навряд чи я можу віднести себе до електорату партії «Свобода». Але я народився і жив у цьому місті, мав можливість спостерігати за діяльністю багатьох поколінь депутатів і вперше бачу таке ретельне виваження кроків, як у них. Тому на мій погляд – не помилився виборець, голосуючи за цю команду.
— А може депутати просто розуміють, що без «Свободи» вони нічого не варті?
— Хтозна. Проте, вони бігають, переймаються людськими проблемами, а раніше я в депутатів такого не бачив. Вони бояться помилок. Адже розуміють, що отримали аванс, який треба відпрацювати. Чим? Принаймні тим, щоб не зіпсуватись, чесно ставитися до своїх обов’язків, не отримувати звідти вигод і дивідендів.
— Час спливає, мешканці міста чекають на зміни…
— Коли ви облаштовуєте нову квартиру, ремонт не робиться за день-два.
— Але принаймні він починається зі зривання старих шпалер!
— Так, коли у вас на цей час є інше помешкання.
— Обіцяні реформи у комуналці будуть довгим процесом?
— Я зараз читаю нормативну базу і бачу, що її писали дуже розумні люди. Там є все, що потрібно. І модель, яку ми зараз втілюємо в ЄРЦ, там прописана: власники приміщень, балансоутримувачі, виконавці послуг, замовники, формування тарифу тощо. В Україні є лише кілька міст, де така модель функціонує.
Звісно, воно не буде швидко. Бо у Франківську є 1800 будинків, які зараз мають передати в ЄРЦ. Не всі будинки мають паспорти, нема карт і схем… Зрештою, і це півбіди, бо немає елементарного: розмірів прибудинкової території, яку треба замітати, а яку не треба. Зараз з боку УЖКГ є обіцянка, що вони це зроблять. І хоча то мало бути зроблено до 1 квітня, сподіваюся, що закінчать до 1 жовтня – тобто до того часу, коли нам мають передати житловий фонд.
— Надто довго говорять про реформи. Коли споживач, нарешті, їх відчує?
— Всі реформи є продуктом компромісу, і ця також. Бо незадоволені сторони є завжди. Але зараз ми маємо модель, і у нас усе вийде. На сьогодні я в цьому твердо переконаний. Проблемним питанням будуть самі жеки та їхнє ставлення до цих реформ. Перетворення організацій, які є глибоко неприбутковими за своєю суттю, основою, логікою, на реально діючі підприємства – це процес неминучий. Звісно, що на когось чекають скорочення, бо основна їхня проблема – це роздуті штати.
— Так було завжди. І всі про це знали, говорили й нічого не робили…
— Значить не було політичної волі, але зараз вона є. Зрештою, питання не стільки у скороченнях, бо більшість працівників зможе працевлаштуватися в ЄРЦ. Питання – в ефективному управлінні.
— Яких змін очікувати в першу чергу?
— Я сподіваюся, що на 1 жовтня ми вийдемо з діючою автоматизованою системою. І кожна людина зможе зайти на спеціальний сайт, ввести свій пін-код і побачити історію своїх платежів, тариф, його розшифровку та інформацію про того, хто цю послугу надає. Крім того, є сподівання, що в майбутньому ми зможемо долучити до нашої бази даних і інші комунальні підприємства.
— Ви будете проводити конкурси та вирішувати, укладати договір з ЖЕО чи з приватним підприємством?
— На ринку зараз немає інших підприємств, які б надавали всі ці послуги. Спершу ми опишемо всі види послуг і затвердимо повний перелік. Потім винесемо їх на конкурс. Скоріше за все в комплекті до послуги, яку захочуть надавати всі, ми будемо додавати щось менш популярне. Але до тих пір, поки по всіх послугах в місті ми не проведемо конкурси, послуги надаватимуть жеки.
Конкурс формуватиметься з лотів. Лотом буде будинок, квартал чи територія жеку. Формування лотів – велика робота. Адже спершу треба по кожному будинку провести громадські слухання та сформувати остаточний перелік послуг. Може статися так, що від деяких послуг відмовляться самі мешканці.
— Ми йдемо до того, що жеків скоро не стане?
— Думаю, що в будь-якому випадку два жеки в комунальній власності треба залишити. Бо є аварійні чи надзвичайні ситуації, тобто речі, які хтось має робити незалежно від тарифу. Інші здадуть в концесію абощо. Зараз нема думки «втопити» жеки. Є питання відновлення їх платоспроможності. Проте я б радив жекам потрохи набувати спеціалізацію. Зрозуміло, що нині жек мусить надавати всі послуги, але розумний керівник почне спеціалізуватися на чомусь одному й таким чином знайде можливість трансформувати жек у нормальне, прибуткове підприємство.
Зараз нам закидають, що ЄРЦ стане правонаступником жеків. Це не так. Бо, хоч ми і надаватимемо послугу управління будинком, принципова зміна – в ідеології, тобто розмежуванні замовника й виконавця. Таку ключову умову реформи сформував міський голова.
— Візьмете до себе на роботу свободівських депутатів?
— Хоча переді мною ніхто не ставив умови когось працевлаштувати, я це зроблю. А як думаєте, чому?
— Тому що вони – безробітні свободівці.
— А я вважаю, коли в комунальному підприємстві працює депутат, це значно підсилює можливості компанії. Тому зараз питання в тому, чи вони на це погодяться. Бо, на жаль чи на щастя, там не так багато цікавих посад.
Comments are closed.