Клінкер їде до Європи. Як у Сумах роблять цеглу зі столітньою гарантією (ФОТО)

Facebook
Telegram
X
WhatsApp
Вже понад 10 років в Україні успішно працює завод «Керамейя», який спеціалізується на виготовленні будівельних керамічних матеріалів. Продукція підприємства добре відома не лише на українському, а й на європейському ринку.

«Репортер» побував на виробництві.

У лабораторії досліджують сировину та випробовують готову продукцію
100 років гарантії

Завод «Керамейя» розташований на околиці міста Суми. Його побудували на промисловому майданчику зруйнованого сумського заводу гумотехнічних виробів. Розташування доволі зручне, адже неподалік, у селі Верхня Сироватка, працює глиняний кар’єр.

Генеральний директор ТОВ «Керамейя» Іван Телющенко розповідає, що ідея створення підприємства, яке б спеціалізувалося на виробництві клінкеру – одного з найміцніших видів цегли – з’явилася ще у 2006 році.

«Коли ми розробляли бізнес-проект, то відштовхувались від потреб будівельного ринку, – каже Телющенко. – На той час весь клінкер в Україні був імпортованим з Польщі чи Німеччини. Ми ж поставили собі за мету створити українську продукцію найвищої якості».

Звісно, аби втілити проект у життя, потрібні були кошти. У пошуках інвестора Іван Телющенко звернувся до американського фонду Horizon Сapital, а ті якраз шукали об’єкти для інвестування в Україні. Після обговорення бюджету та стратегії розвитку фонд вклав 15 млн доларів у будівництво комунікацій та першої виробничої лінії.

«Першу партію продукції ми випустили у квітні 2008 року під торговою маркою «КлінКерам», – розповідає гендиректор. – Сьогодні на цій лінії виготовляють 30 млн цеглин на рік. Також маємо лінію з виробництва керамічної бруківки – щороку 10 млн плиток ТМ «БрукКерам». Водночас виробнича потужність універсальної лінії становить 30 млн на рік клінкерної цегли або 60 млн поризованих керамічних блоків».

На сьогодні асортимент «Керамейя» налічує понад 100 найменувань, і щороку з’являється нова продукція. На свої вироби завод дає 100 років гарантії.

Без Росії обійшлись

Вперше на зовнішній ринок «Керамейя» вийшла у 2009 році, отримавши сертифікат системи контролю виробництва SPSC (Центр сертифікації будівельної продукції на відповідність вимогам ЄС. Знаходиться у місті Вільнюс, Литва). Тоді налагодили експорт в Росію, Казахстан і Білорусь. Однак, аби вийти на країни Євросоюзу, треба було збільшувати потужності виробництва і тут допоміг Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).

На заводі працює піч для випалу довжиною 212 метрів

«У 2011 році ми отримали кредит від ЄБРР на 10 млн доларів, – каже головний бухгалтер компанії Валентина Адамова. – Власне за ці гроші і вдалося побудувати другу універсальну лінію. Відтак, у 2013 «Керамейя» стала найбільшим виробником клінкерної керамічної цегли на пострадянському просторі. Щодо кредиту, то ми планували розрахуватися з ЄБРР у червні 2018 року. Але нам вдалося повністю погасити заборгованість у березні 2017, тобто на рік раніше».

Як розповів директор з продажів Дмитро Калємі, сьогодні продукцію «Керамейї» експортують у Білорусь, Молдову, Казахстан, Румунію, Литву, Грузію, Польщу, Німеччину та Данію. Від торгівлі з Росією завод відмовився.

«Безумовно, як і багато інших підприємств, ми відчули на собі вплив подій, що відбуваються в країні, – говорить Калємі. – Однак криза – це не лише проблеми й негаразди, а й нові можливості, стимул для розвитку. Тому нині можу сказати: розвиваємося всупереч усьому».

Замість газу – палети

Чимало уваги на заводі приділяють енергоефективності. Ще у 2014 році замість газових встановили твердопаливні котли на біопаливі (щепа), завдяки яким опалюють побутові та адміністративні приміщення.

«Подрібнюючи викорчувані навколо заводу чагарники на щепу, ми отримуємо безкоштовне паливо, яке є практично під ногами, – розповідає заступник головного інженера Анатолій Савченко. – У 2015 році ми модернізували одну з тунельних печей і замінили газ палетами. Економія – колосальна! Проект окупився за 1,5 місяця. Не використовуємо газ і для підігріву води. Враховуючи те, що значна частина тепла після сушіння цегли втрачається, ми змонтували теплообмінники, за допомогою яких нагріваємо воду».

Торік «Керамейя» взяла участь у проекті «Консультування підприємств щодо енергоефективності», який реалізовувала німецька компанія GIZ спільно з міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Палети завантажують у вагони за допомогою козлового крана

«Перша ознайомча конференція відбулася 14 вересня минулого року в Києві, – каже Анатолій Савченко. – А у грудні представники нашої компанії їздили в Гамбург. Це була інформаційно-навчальна поїздка, знайомилися з досвідом німецьких колег у сфері енергозбереження».

Виробничі лінії підприємства оснащені сучасним обладнанням найкращих європейських виробників – Instalat, Handle, Lingl, Bedeschi, Ceric, а також українського виробника Техно-Маш-Сервіс. Програмне забезпечення, управління й контроль системами виконали фірми Instalat, Ceric, Еліус-М. Однак, каже керівництво, результат забезпечують не машини, а люди. Тому з року в рік на заводі не лише вдосконалюють виробничі процеси, а й підвищують соціальні стандарти.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні.
Підсумуйте за допомогою ШІ

Текст, який ви щойно прочитали — це результат довіри наших читачів. Кожен донат допомагає «Репортеру» писати про те, чим живуть Івано-Франківськ та область.
Інвестуйте в правду!

СХОЖІ НОВИНИ

Якщо шукаєте дієвої реклами, звертайтеся на reklama@report.if.ua. Умови й деталі завжди є – тут.

749681304_1569330224702427_4070920924420834762_n
751871140_1917897112234929_7476888076523244415_n
748955094_1332650862357607_8138213754760246263_n
ОСТАННІ НОВИНИ
749681304_1569330224702427_4070920924420834762_n
Помер старший сержант з Галицької громади Ярослав Костишин
751871140_1917897112234929_7476888076523244415_n
Грози та похолодання: синоптики дали прогноз погоди на понеділок
753164304_1766055171082326_6024445337616026501_n
Музей писанкового розпису з Коломиї отримав грант на пересувну виставку з 700 експонатів
748955094_1332650862357607_8138213754760246263_n
На Косівщині турист травмувався біля водоспаду Терношорський Гук
749208073_2795988670775699_2988056124081950968_n
Судинний хірург з Франківська Ростислав Сабадош став фіналістом конкурсу Орден Святого Пантелеймона
749084853_1039499058599500_4789725726530160145_n
Чекають і вірять: у Лисецькій громаді освятили Алею Віри і Надії
744955561-1332501159039244-8434961182406588161-n
Травмував ногу біля Несамовитого: рятувальники Прикарпаття допомогли чоловікові в горах
d33f81880d34e476
росія атакувала Київ балістичними ракетами: одна людина загинула
750758212_28142393235367223_7820001138515104377_n
Ситуація на фронті: за добу відбулося майже 280 боєзіткнень
На війні загинув прикарпатець Михайло Когут
Прикарпаття втратило військових Миколу Романишина і Петра Козарука
отиопич
Франківець Олег Отиопич за пів року опанував протез, щоб не бути тягарем для сім’ї
лікар терапевт мови
Наступного тижня прикарпатців знову кличуть на "Дні здоров'я"
Прокрутка до верху