З початком комунальної реформи в Івано-Франківську міські депутати та комунальники намагаються переконати мешканців, що саме вони є повноважними співвласниками своїх будинків, і тому горище, ліфт, підвал — це їхня спільна власність і відповідальність.
Натомість жителі дев’ятиповерхівки на Миколайчука, 10А зіштовхнулися із геть зворотним варіантом. Наприкінці минулого року вони довідалися, що нікому не відомий чоловік має документи, які підтверджують його право власності на дах будинку. Мало того, він планує збудувати там ще один поверх — з чотирма повноцінними квартирами.
А ми й не знали
«В кінці грудня почали носити на дах газоблоки, — розповідає Марія Перегінець, яка живе на четвертому поверсі. — Сусіди з дев’ятого поверху не зрозуміли, що то робиться. Решта теж нічого не знали, адже нам ніхто нічого не говорив. Уже потім дізналися, що дах — це чиясь приватна власність, і тепер його планують піднімати, робити реконструкцію та добудовувати чотири квартири».
Марія Вань живе на дев’ятому поверсі. Жінка вже відчула всі «принади» тої реконструкції. Адже в її помешканні вже осипається штукатурка — у коридорі та спальні. «Свіжесеньке, відстає і падає час від часу, це при тому, що вони поки що ще нічого не завантажили, — говорить пані Марія. — Уявіть, 25‑26 грудня відкривається дах і незнайомі люди носять туди якісь газоблоки. З нижчих поверхів думають, що то ми щось собі робимо. Питаємо, що це, а нам відповідають: заплановане будівництво ще одного повноцінного поверху. Як це?! Коли всі проекти по газу, воді та каналізації у нас уже затверджені».
Мешканці не розуміють, як таке могло відбутися без їхнього відома та погодження. І це робить зовсім чужа людина, яка не живе й ніколи не жила в цьому будинку. До речі, документи на той дах, як каже Марія Вань, уже передаються в треті руки. Це змушує людей підозрювати, що хтось замітає сліди.
«Мешканці навіть ключів від даху не мали, при тому, що це наша спільна власність, — продовжує жінка. — Ми хотіли зробити там собі сушилки, а нам не дозволили. Керівник жеку сказав, щоб ми туди не лізли, бо не можна. А тепер там можна будувати? І як ми тут будемо жити із дітьми? Поки вони збудують, то буде шум, гам і болото. Вбачаємо, що це підробка документів. Адже, за всіма законами, повинна бути наша згода».
Ваш номер — 35
Отже, мешканці мобільно зібралися всім під’їздом, обговорили план дій і вирішили боротися до кінця. Якщо не зможуть довести незаконність цієї будови, то планують дійти й до суду. Заручилися підтримкою дільничного та не пустили будівельників на дах. Зустрілися з забудовником і навіть змогли ознайомитися з документами.
Про ті папери «Репортеру» розповів Анатолій Мухін, який живе на п’ятому поверсі. Саме його мешканці обрали для відстоювання їхніх прав.
«Спершу право власності на дахове приміщення набув такий Булка Ярослав Остапович, якого ми не знаємо, — каже Мухін. — Потім Булка подарував приміщення Литвинцю Роману Михайловичу. Отже, ми хочемо з’ясувати, як усе це сталося без нашого відома, тому й звернулися в прокуратуру, Держархбудконтроль, міську владу, департамент комунального господарства».
Чоловік просить владу надати документи, на підставі яких Булка отримав свідоцтво на право власності на дахове приміщення. Адже це місце загального користування?! І якщо хтось хоче його привласнити, то тільки за згоди усіх співвласників. А якщо це зроблено в обхід людей, то, напевно, і в обхід влади, незаконно? Принаймні так припускають мешканці. Однак, поки що всі їхні намагання з’ясувати правду нічим не закінчилися.
«Днями ми отримали лист від департаменту архітектури і містобудування, — каже Анатолій Мухін. — Вони відповіли, що по цьому приміщенню ніяких рішень міськвиконком не приймав. Тоді на підставі чого в них є свідоцтво права власності й договір дарування? Без цього нотаріус не міг оформити документи. Крім того, Булка продав нежитлове приміщення, а вже Литвинець переводив його у житлове. Щоб це зробити, потрібні висновки певних служб і підписи мешканців, яких не було».
Дозвіл на початок реконструкції власних нежитлових приміщень під житло виданий інспекцією ДАБК 4 грудня минулого року. Даху навіть присвоїли № 35, бо в під’їзді 34 квартири.
Документи обіцяють перевірити
Сам нинішній забудовник Роман Литвинець каже, що вже втомився від запитань. За його словами, він також чекає, поки відповідні інстанції розберуться з документами і пояснять, хто ж у всьому винен. Говорить, що папери купив у незнайомої людини, правда, спершу їх перевірили юристи. Скільки заплатив — не пам’ятає, бо з того часу пройшло вже півроку, забув.
«Так, ніби я в тому винен, — каже Литвинець. — Треба йти до тих людей, які робили ці документи. За моєю інформацією, документи в мене дійсні, адже перевіряли юристи, потім я платив податок».
Як каже заступник начальника відділу контролю за будівництвом об’єктів інспекції ДАБК Олег Семків, за вказаною адресою дійсно зареєстрована декларація на початок будівельних робіт. А саме: реконструкція власних нежитлових приміщень під житло.
«Протягом двох тижнів потрапити на це горище, щоб перевірити, чи ведуться там роботи, ми не маємо змоги, бо воно закрите на ключ, — стверджує Семків. — Ми зателефонували власнику приміщень, і він зобов’язався у найкоротші терміни надати всі документи, які б підтверджували достовірність даних, зазначених у цій декларації».
Після цього, каже Олег Семків, вони проведуть перевірку. І з’ясують відповідність робіт до погодженої проектної документації.
А мешканці обіцяють стояти до кінця.
Comments are closed.