Юрій Винничук: “За что скакали майдауны”

Facebook
Telegram
X
WhatsApp
Книжок в Росії видають безліч і на будь-який смак. Але оскільки в росіян смаки бувають збочені, то відповідно й сиплеться на їхні зазомбовані голови купа мотлоху.

Важко собі уявити, хто може читати книжки, в яких робляться якісь футурологічні прогнози щодо майбутнього України, пише Юрій Винничук у своїй черговій авторській колонці на порталі Збруч.

Один з найактивніших авторів Юрій Лукшіц сотворив цілу серію подібної писанини: «Украина 2021. Хроника будущего», «Украина будущего. Расстановка приоритетов», «Украина и Польша объединятся для создания новой европейской сверхдержавы», «Украина и Россия. Процесс самоуничтожения включён», «Украина против России. Информационная война», «Украина эзотерическая», «Украина-2012. Призрак ультранационализма». «Украина. В поисках третьего пути», «Украина. Приближение индустриального коллапса», «Украина. Страна нытиков».

Сам автор у книжках «Украина, 2046» та «Украина 2050. Эволюционный сценарий» визнає, що передбачати майбутнє будь-якої країни – невдячна справа, але можна, мовляв, бути впевненим в одному: «к 2050 г. Украина кардинально преобразится. Она либо распадётся, а её территории поглотят более сильные соседние государства, либо же выйдет из состояния депрессии и начнёт грандиозное шествие по миру. Третьего не дано. Учитывая современное состояние Украины, вероятность второго сценария невелика, но именно его осуществления панически боится как Европа, так и Россия».

Читайте Юрій Винничук: Сперма неба і сльози-росинки

Алєксандр Афанасьєв сотворив аж три томи під назвою «Украина – четверть века незалежности. Взгляд постороннего».

В третьому томі розповідається про події 2014 року: «Ложь и позор новой власти, беспомощность населения перед озверевшими националистами с одной стороны и круговой порукой мафиозно-клановой бюрократии с другой. Полностью сгнившая вертикаль власти, расколотое и озлобленное общество – в таком состоянии Украина вошла в войну, из которой не может выйти и по сей день. На наших глазах умирает страна. К тому времени, как эта книга увидит свет – она может устареть, потому что страны под названием Украина больше не будет».

Книжка вийшла в 2018 році. Україна нікуди не ділась.

Навіть така примітивна графоманія у виконанні Георгія Савіцкого, з якої регочуть самі ж росіяни, знаходить своїх прихильників. Його роман «Украина в крови. Бандеровский геноцид» – це «самый злободневный фантастический боевик, написанный в восставшем Донецке. Грядущая война на Украине глазами ее участника. Ближайшее будущее. Киевская хунта по приказу своих американских хозяев развязывает на Юго-Востоке Украины геноцид против русского населения. Новороссия истекает кровью, но не сдается. He в силах одолеть ополченцев, нацистские каратели призывают на подмогу войска НАТО. США идут на прямое военное вмешательство на Украине. Силы слишком не равны, без помощи извне Донбасс обречен на уничтожение. И вся надежда теперь – на Россию, которая одна может остановить бандеровский геноцид».

Читайте Юрій Винничук: Істина в вині

Та на цьому автор не заспокоївся і швиденько склепав продовження «Поле боя – Украина. Сломанный трезубец». І знову майбутнє: «Массовые беспорядки на Украине перерастают в гражданскую войну. При помощи “миротворческого контингента” НАТО, под прикрытием американской авиации и бронетехники, бандеровские каратели с “трезубцем” на погонах начинают геноцид русскоязычного населения, стирая с лица земли целые города. Гибнет в огне Полтава, разрушен до основания Днепропетровск. Все Левобережье, Крым и Новороссия поднимаются против оккупантов. Россия помогает бойцам Сопротивления новейшим вооружением, добровольцами и военными советниками».

Всього в цій серії вийшло аж вісім томів, та автор настільки плодючий, що з-під його невтомного пера виповзло ще кільканадцять томів такої ж макулатури. Самі назви чого варті: «Гнев Новороссии», «Вертолетчики Новороссии. Даешь Киев»…

Не відстає ще один футурист Глєб Бобров. В романі «Украина в огне. Эпоха Мертворожденных» він не менш проникливо зазирає в майбутнє, а там: «Русофобская политика “оппозиции” разрывает Украину надвое. “Свидомиты” при поддержке НАТО пытаются силой усмирить Левобережье. Восточная Малороссия отвечает оккупантам партизанской войной. Наступает беспощадная “эпоха мертворожденных”».

Критика в захваті, це якраз те, що треба: «Язык не поворачивается назвать этот роман “фантастическим”. Это больше, чем просто фантастика. Глеб Бобров, сам бывший “афганец”, знает изнанку войны не понаслышке. Только ветеран и мог написать такую книгу – настолько мощно и достоверно, с такими подробностями боевой работы и диверсионной борьбы, с таким натурализмом и полным погружением в кровавый кошмар грядущего».

Натомість Дмітрій Пучков вирішив згладити всі гострі кути нашого співжиття з козломордими і в книжці «Украина це Россия» переконує, що «Русские и украинцы всегда жили вместе и жили дружно». А посварили «братьев-славян» агенти Заходу. Далі можна довідатися, як «зомбируют людей» в Україні, «за что скакали майдауны», «кто сбил “Боинг”», «почему антисоветчик всегда русофоб» та інші подібні одкровення.

Читайте Юрій Винничук: Для щастя так мало треба

Росія тут постає як добра й чутлива ненька для всіх народів, які її населяють: «Россия – многонациональное государство, а русские привыкли жить в мире и согласии с малыми, гордыми и непохожими на них народами».

Не буду перечисляти ті народи, які відчули це на собі. Зокрема, коли виселяли черкесів, інгерманландців, кримських татар, коли розстріляно було 100% усіх письменників малих народів.

Васілій Варга розродився двома томами роману «Украина скаче». Критика відзначила, що «роман читается легко и с увлечением. В первом томе речь идет о захвате власти боевиками согласно плану, разработанному (яка несподіванка!) в США. Задолго до майдана боевики обучались во Львове, Польше и в других областях Украины. Власть в Киеве оказалась слабой, президент нерешительный, все возился с пресловутой каплей крови».

І тут з’являється таємнича мадам Нудельман (читай – Нуланд), яка переконує Януковича, що на Майдані відбувається мирна демонстрація, і довірливий Овоч повірив. Ба більше – мадам Нудельман стала господинею президентського кабінету. Щоб позбавити бідолашного президента всіх повноважень, вона наказала (!!!) трьом міністрам Німеччини, Франції та Польщі і трьом членам опозиції скласти протокол про розпуск силових структур і гарантії трьох країн про розпуск Майдану. Та щойно було підписано той протокол, міністри трьох країн розбіглися. Президент був задоволений. Та коли він одягнувся і вийшов до приймальні, то побачив, що там нікого нема. І він змушений (!!!) був покинути країну, щоб врятувати своє життя.

Але куди цікавіший другий том. «По иронии судьбы Украиной, как и Россией с 17 года, стали править сомнительные личности еврейской национальности. Они сразу же развязали кровавую бойню на юго-востоке страны. Война стала своего рода кормушкой для вальцманов, бакаев, фротманов, этинзонов, гройцманов».

США і клята Європа фінансували хунту і морально її підтримували. Але цих грошей для вальцманів-гройцманів було мало і вони почали їх розкрадати, «что привело к экономическому спаду. Американцы обучили украинцев бесстыдно лгать… Кто не скаче, тот м***ль – твердили украинцы на каждом перекрестке».

Далі хунта заборонила громадянам спілкуватися «на родном русском языке, мечтала о запрете солнцу всходить с востока, со стороны России, злейшего врага».

Між іншим, можете щиро сміятися, бо це сатиричний роман, де діють «настоящие гоголевские герои! Автор тоже попытался изобразить их при помощи сатиры и юмора. В целом роман – это сатира на украинское общество и его покровителей».

Та найулюбленіша тема російських писак – доводити штучність української нації. Якийсь Андрєй Ваджра в книжці «Украина, которой не было. Мифология украинской идеологии» переконує, що «украинство всегда существовало в некрофильском предчувствии собственной гибели. “Ще не вмерла Украина” – вряд ли найдется более депрессивный и “заупокойный” гимн, чем бандеровский. Что это за государство, которое гордится не достижениями и процветанием, а тем, что пока еще не сдохло?! И разве может быть у такой страны достойное будущее?».

Читайте Юрій Винничук: Фільм без зірки, як село без церкви

Україна, вважає він, – це марево, фікція, совєтський мертвонароджений проект. Якби не національна політика большевиків – ні України, ні українців просто не було б. «Но без возможности паразитировать на России бандеровское государство‑вампир обречено на гибель. И теперь оно бьется в агонии, круша и отравляя все вокруг ядом русофобии. Поэтому главная задача данной книги – показать действительную сущность украинской пропаганды, густо замешенной на лжи и ненависти».

Читаючи публіцистику подібних авторів, не можеш втриматися від сміху. Брехня і маніпуляції стирчать, як кілки, на кожній сторінці. «В свое время у Валерии Новодворской просыпались возвышенные чувства, навеянные “старой незатейливой песенкой ОУН”: “Вновь Бандеры в роще голос слышен, пулемет свил гнездышко на крыше, а НКВД и комиссары по селу искать уже устали. Но стучат за лесом пулеметы, и не ослабели наши роты”».

Виходить, що «Черемшина» – це і є пісня ОУН.

В книжках про бандеризацію України можна прочитати безліч фантазій, наплоджених різними памфлетистами рівня Галана, Пелехатого, Струтинського і т. д. Зокрема й про те, як бійці дивізії «Галичина» «принимали участие в убийстве тысяч евреев во Львове в июне 1941 года».

Тобто ще дивізією й не пахло, а вже злочини творила.

Звісно, що таких книжок в Україну не пропускають, але вже є випадки, коли саме для українських читачів подібне видають під нейтральними назвами.

Я розглянув жалюгідно куцу поличку антиукраїнської вакханалії, насправді такої книжкової продукції сотні й сотні. І якщо таку літературу видають, то хтось же ж її читає. Читає і набирається лютої ненависті до «братьєв-слав’ян», які посміли вирватися з їхніх липких моцаків.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні.

Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

СХОЖІ НОВИНИ
Прохасько
palci_
Прохасько
ОСТАННІ НОВИНИ
світло
На Франківщині 4 грудня діятимуть графіки погодинних вимкнень світла
На війні загинув прикарпатець Михайло Когут
Прикарпаття втратило двох захисників - Ігоря Триндея та Ростислава Терпеливця
image1
Б/у ноутбуки на Ryzen: чому вони найкращі для ігор та роботи
Каптур
У Франківську ветеран з дружиною подарувала сім’ю трьом дівчаткам (ВІДЕО)
Dni_Polskoi_Kultury_2025_12_06_palace
Франківців запрошують на ювілейні Дні польської культури
калуш гранти
Калуська громада за п’ять років реалізувала понад 50 ґрантових проєктів
ліс, вирубка
Ексначальника ДСНС Прикарпаття Володимира Чернецького судитимуть за незаконну вирубку лісу
кіберспорт_3
Команда ветеранів з Франківська здобула золото на змаганнях з кіберспорту
591419904_2589288358118567_1533870267193353865_n
Франківців кличуть на ярмарку «Святий Миколай допомагає Захисникам»
875ebb90b86a29cad4f4791cc00885ae
Коломиянин в «Одноклассниках» виправдовував агресію рф – суд присудив 3 роки умовно
8299515aab6bcb91d4efd25462cb9388
Синоптики прогнозують у найближчі два дні місцями невеликий дощ і туман у Карпатах
593768567_1181834457420302_8323117954155011809_n
Нирка від тата, а печінка від мами: хлопчику з Франківщини зробили першу в Україні подвійну трансплантацію
Прокрутка до верху