Минуло більше року, відколи в Івано-Франківську з новою силою почали говорити про необхідність будівництва Палацу спорту. А недавно місто отримало перспективу мати навіть не один, а цілих два спорткомплекси.
Два проектанти
Рік тому франківські футзал і баскетбол досягли поки що своїх найвищих вершин. НФК «Ураган» став чемпіоном України, а БК «Говерла» взяла бронзові медалі Суперліги. То був найкращий момент, аби на хвилі спортивної ейфорії відзначитися гучними заявами. Першим до цього додумався голова обласної ради Олександр Сич на церемонії закриття сезону й нагородження «Урагану» 6 червня. Він запропонував зібратися на велику нараду та перейти від слів до діла. Уже 15 липня голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк заявив, що особисто контролюватиме будівництво палацу.
Один ярус трибун, багато світильників і фантастичне чотиристороннє табло посередині. Такий ескіз ігрового залу майбутнього Палацу спорту представило чиновникам «Діпромісто» 13 березня 2012 року
Лише через півроку, 15 грудня, з’явилися перші кандидати на проектування. Київські фахівці пропонували ескіз у гуцульському стилі на 3,5 тис. глядачів. Годинна нарада зі столичними проектантами не отримала продовження. Чиновникам пропозиції не сподобались.
Через чотири місяці, 13 березня, з’явився наступний і останній кандидат. Ним виявилася добре знайома нашій владі Івано-Франківська філія НДІ «Діпромісто». Після обговорення ескізів учасники наради порадили депутатській комісії з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури визначити «Діпромісто» головним проектантом.
Минулого року під час нарад з архітекторами планувалося, що на проектування з обласного бюджету виділять майже 300 тис. грн. Як розповів «Репортеру» заступник голови ОДА Руслан Гусак, нині вже відома загальна вартість проекту — 999,2 тис. грн. Для непосвячених зазначимо, що з 19 січня 2012 року, за законом, максимальну вартість робіт, яка не потребує проведення конкурсу, підняли до мільйона гривень (раніше було 300 тис.). Так от, за словами Гусака, з бюджету розвитку області вже виділили 299 тис. грн.
Громадськість обговорювала й те, де саме будуватимуть Палац спорту. Спершу фігурувала територія колишнього 63‑го заводу, згодом — чотири гектари у Чукалівці. Договорилися до того, що на спорткомплекс претендували ледь не всі села довкола Івано-Франківська. І дискусії ще не закінчились.
«Питання місця будівництва сьогодні є відкритим, — говорить Руслан Гусак. — Особисто я проти будівництва в Чукалівці, бо місцеві цвинтарі все одно будуть розширятися. Краще будувати в районі Калуської траси (так званий Сьомий мікрорайон). Для Палацу спорту туди потрібно буде провести інженерні мережі, а це буде хорошою інвестицією, бо завдяки комунікаціям мікрорайон почне розвиватися».
«Ураган» працює
Нині проектувальникам вже написали технічне завдання і найближчим часом з «Діпромістом» мають укласти угоду на проектування. Спортивні клуби міста свого часу надіслали свої пропозиції щодо проекту, щоб у майбутній арені можна було проводити змагання міжнародного рівня.
Так, НФК «Ураган» проінформував, що тут мають бути шість роздягалень, окремі кімнати для арбітрів, делегатів, тренерів, приміщення допінг-контролю, прес-центр тощо.
Сам «Ураган» паралельно працює над своїм епохальним проектом. Клуб планує будувати дитячу академію футзалу. «Маємо вже накопичений фінансовий ресурс, щоб запускати проектування та визначати, хто це має робити, — розповідає президент «Урагану» Олександр Бубен. — Нині цим займається громадське об’єднання «Єдність». Перша черга академії матиме спортзал і два відкриті майданчики — піщаний і зі штучним покриттям».
Окрім місця для тренування дітей, цей майданчик нададуть для занять футзалом людям з обмеженими фізичними можливостями.
Проблемним питанням є земля для академії. Наразі перемовини, які клуб веде з міськими владними структурами, не принесли конкретного результату. За словами Бубена, цей проект гармонійно вписався б у ділянку за «німецьким» озером у мікрорайоні Пасічна. Спорткомплекс міг би оживити цей район і перетворити його справді у повноцінну рекреаційно-відпочинкову зону.
І знову Євро!
Тим часом 18 грудня у Мюнхені європейська зона Міжнародної Федерації баскетбольних асоціацій (ФІБА-Європа) дала право Україні проводити чемпіонат Європи з баскетболу 2015 року (простіше кажучи, Євробаскет-2015). У травні відбувся конкурс на право будівництва баскетбольних споруд у містах-претендентах на проведення цього турніру. За його результатами три фірми побудують спорткомплекси у шести містах: Києві, Донецьку, Одесі, Дніпропетровську, Львові та Івано-Франківську. На обласний центр Прикарпаття права отримала столична фірма — ТзОВ «Юнайтед Баскетбол Інвестментс», яка має звести в нас арену мінімум на шість тисяч глядачів.
Кілька тижнів у коридорах Білого дому тривало затишшя, немов ніякого конкурсу й не було. І лише на одній з колегій ОДА начальник управління у справах сім’ї, молоді та спорту Мирослав Карабін обмовився про це кількома фразами.
«Зустрічався я з Олександром Волковим, президентом Федерації баскетболу України, — повідомив чиновник. — Десь попередньо є домовленість, що один із спортивних об’єктів для проведення Євро-2015 з баскетболу буде плануватися в Івано-Франківську».
За словами Карабіна, об’єкт, який сьогодні розробляє «Діпромісто», — це окрема споруда, що не матиме відношення до Євробаскету. Адже вимога оргкомітету баскетбольного чемпіонату — споруда з мінімальною місткістю у шість тисяч глядачів.
Як розповів «Репортеру» директор БК «Говерла» Андрій Дроздов, 6 липня у Києві відбудеться окреме засідання Кабінету Міністрів, присвячене підготовці до Євробаскету-2015. Отож, ще не «остигли» українські стадіони від футбольних баталій Євро-2012, як Україна знову витрачатиме мільйони на підготовку до нового європейського турніру.
Конкуренти не сплять
Поки в Івано-Франківську чекають на міністерські засідання, в інших регіонах України всерйоз думають над перспективою проведення Євробаскету-2015. Ще 15 лютого цього року управління капітального будівництва Одеської ОДА уклало угоду на розробку проектно-кошторисної документації по об’єкту «Реконструкція з розширенням Палацу спорту в Одесі». Сума угоди — 7,81 млн. грн.
На виході місто хоче отримати великий спортзал з льодовою ареною на 4-4,5 тис. глядачів, яка б трансформувалася в ігровий зал на шість тисяч глядацьких місць. Також тут передбачать малий каток 30х20 м на 1‑1,5 тис. місць, який би також трансформувався у звичайний зал.
У Харкові, який не увійшов до переліку переможців конкурсу на Євробаскет-2015, не вішають носа. Начальник Південної залізниці Віктор Остапчук на початку червня заявив, що залізничники планують реконструювати свій спорткомплекс «Локомотив». Після цього арена зможе прийняти сім тисяч глядачів. Нині тут можуть поміститися п’ять тисяч уболівальників. Міжнародне випробування арени хочуть зробити спільно з волейбольним клубом «Белогорьє» з Белгороду, провівши тут Фінал чотирьох одного з єврокубкових турнірів.
До теми
Найбільші палаци
Нині в Україні не так вже й багато спортивних палаців, які відповідають вимогам ФІБА для проведення матчів Євробаскету-2015, або ж наближаються до тих вимог. Отже, які міста можуть похвалитися багатотисячними критими аренами?
Дніпропетровськ. «Метеор». 1980 рік. 6500 місць
Київ. «Палац спорту». 1960 рік. 6113 місць
Харків. «Локомотив». 2004 рік. 5000 місць
Одеський палац спорту. 1975 рік. 5000 місць
Донецьк. «Дружба». 1976 рік. 4131 місце
Харківський палац спорту. 1977 рік. 3500 місць
Comments are closed.