Комунальна реформа, яка вже майже рік триває в Івано-Франківську, практично з перших днів перетворилася на об’єкт для нищівної критики політиків, мешканців і, відповідно, преси. Коли до цього додалося ще й те, що мешканці втратили кошти — хто невеликі, а хто й доволі серйозні — порція скарг відчутно зросла.
Найбільше дісталося КП «Єдиний розрахунковий центр» (ЄРЦ) — підприємству, яке створили, щоб ту реформу реалізовувати. Адже ЄРЦ не визнає жеківської заборгованості. Таким чином мешканці-боржники нібито позбулися своїх боргів, і їм, напевно, це сподобалося. А от ті, хто раніше переплатив ЖЕО зайві гроші, залишилися з великим носом…
Усе з чистого аркуша
Таких дзвінків до редакції була купа, майже всі вони однотипні, тож достатньо одного прикладу. Пані Оксана — пенсіонер, живе на вулиці Республіканській, 3. Вона каже, що 25 грудня минулого року заплатила за всі комунальні послуги. По грудень включно. В тому числі й за послуги ЖЕО №4. Єдиний розрахунковий центр, у свою чергу, виставив їй рахунок за той самий грудень. Жінка каже, що вже десяток разів ходила до ЄРЦу, але добитися правди не може. «Я просто не хотіла, щоб у мене були борги на 1 січня, тому й заплатила, — скаржиться пенсіонерка, — проте бачу, що даремно. Бо ніхто мені нічим допомогти не може. Такої безвиході ще не було».
 |
Нагадаємо, з 1 вересня 2011 року ЄРЦ прийняв на баланс будинки ЖЕО №6. Від 1 листопада — дома з ЖЕО №1, 3, 5, а з 1 грудня — ЖЕО №4 та 7. Останні будинки взяли на утримання недавно — 1 квітня, це були ЖЕО №2, 8 і 9.
Отже, весь житловий фонд передали на баланс ЄРЦ. На момент передачі мешканці заборгували жекам майже 10 млн. грн. Крім того, було й понад 900 тис. грн. переплати. І хоча різниця між так званими мешканцями-кредиторами і мешканцями-дебіторами в десять разів вища, певно, неправильно, що сумлінні мешканці відповідатимуть за боржників. То як воно має бути?
Як каже заступник керівника ЄРЦ Руслана Василюк, їхнє підприємство не є правонаступником. Відтак, немає жодних правових підстав, щоб брати на себе зобов’язання жеків.
«Ані фінансових, ані договірних зобов’язань, ні дебіторської, ні кредиторської заборгованості ми не беремо, — стверджує Василюк. — І якщо були якісь попередні домовленості, то вони нас не стосуються. У 2011 році було прийнято три рішення міськради стосовно роботи ЄРЦ. І в жодному з них не передбачено, що ЄРЦ буде правонаступником. Нам просто передали на обслуговування та утримання житловий фонд».
Руслана Василюк говорить, що якби депутати вирішили зробити ЄРЦ правонаступником жеків, то у цій реформі не було би змісту. Мовляв, жеківські борги були не підйомними (приблизно 40 млн. грн.). І будь-який правонаступник згодом став би таким самим банкрутом, як і ЖЕО. Тож, обдумуючи комунальну реформу, каже Василюк, перед міською владою були два варіанти.
Перший — жеки піддаються процедурі банкрутства, а житловий фонд залишається на обслуговуванні у самих людей. Тобто будинки просто віддають мешканцям, і хай уже вони мастять собі голову, що з тим робити.
«Це зробили в деяких державах, — розповідає Василюк. — Проте ми цю ідею відкинули, адже це би було неправильно по відношенню до людей. Тому що є дуже багато франківців, які роками платили жекам і не отримували за це належних послуг. Крім того, є багато людей, які утримати свій будинок просто не зможуть, найчастіше це пенсіонери».
Другим варіантом був той, який маємо нині. Тобто передати житловий фонд в обслуговування підприємству, яке почне роботу з чистого аркуша. Чи думали про людей, які переплатили жекам, у момент прийняття реформи, наразі невідомо. Але, підозрюємо, що навряд.
Наперед на багато років
Тут, певно, треба сказати, що зараз у нашій комуналці склалася доволі сумна ситуація. Деякі, як от наша пенсіонерка пані Оксана, переплатили лише за місяць. І вважають, що справа навіть не в грошах, а в принципі. А є ж мешканці, які мають переплату в декілька тисяч. Не вірите?
За словами заступника керівника департаменту комунального господарства Михайла Смушака, левова частка переплат (516 тис. грн. із 927) — це суми, які начальники ЖЕО свого часу зарахували мешканцям у квартирну плату як компенсацію за виконані самостійно роботи. Тобто люди приносили начальнику жеку накладну чи рахунок про те, що вони витратили свої гроші на якісь роботи у своєму будинку або на придбання матеріалів. А той зараховував їх наперед.
«Чи виконувалися роботи насправді, ніхто більше не перевіряв, — говорить Смушак. — А завдяки цьому відсоток проплати мешканців за послуги ЖЕО зростав до 100% і більше, хоча реальних грошей в жеки надходило не більше 85%. Тобто, фактично реальних переплат було дуже мало».
«Колись у тарифі було закладено 0,21 грн. за 1 м2 загальної площі на поточний ремонт, — говорить Руслана Василюк, — а капітальний ремонт взагалі ніколи не був передбачений у тарифі. Він мав виконуватися за рахунок коштів із міського бюджету. Натомість жеки зараховували такі суми, що їх вистачило б, напевно, на квартплату на багато років наперед».
Ну, жеки доґаздувалися. І варіанти з переплатами, скоріш за все, були різними. І ремонти робили самостійно, і матеріали купували, і далеко не всі відбивалися чеками. Тож тепер мешканці вимагають у ЄРЦ повернути їм гроші або зарахувати до квартплати. Дехто навіть відмовляється оплачувати нові рахунки за послуги з утримання будинків і прибудинкової території. Відповідно ЄРЦ запропонував департаменту ЖКГ допомогти якось врегулювати це питання. Однак, офіційної відповіді ще нема.
Як каже Руслана Василюк, невеликі переплати людям ще можна би було перекрити, якби міська влада запланувала дотацію з бюджету. А от «завести» у квартплату кошти, які мешканці витрачали на ремонт, буде дуже складно. Мовляв, колись це була стала складова у тарифі.
Натомість зараз поточний ремонт (як і капітальний) виконується відповідно до окремого положення про дольову участь співвласників квартир. Якщо простіше: тепер не треба постійно платити певну суму, щоби колись там потім отримати певну послугу — платити треба лише за виконані роботи. І все це робиться на умовах співфінансування з міським бюджетом.
Усі питання – до ліквідатора
То що планує робити міська влада? Наразі невідомо. За словами заступника міського голови Миколи Саєвича, питання тільки вивчається. Мовляв, є кілька суперечностей, які не дозволяють прийняти рішення без додаткового вивчення.
Перше — найбільше проблем у великих сумах, які були переплачені саме в результаті ремонтів. Як каже Саєвич, люди в будь-якому разі ремонтували своє майно, і зараз треба думати про доцільність повернення тих грошей…
Друге — зараз розглядається питання щодо дозволу ЄРЦ на своєрідний «викуп боргів» мешканців. Тобто юридично дозволити їм стягувати гроші з боржників і зараховувати тим, хто свого часу переплатив.
Однак, за законом, ЄРЦ не є правонаступником жеків, тому люди мали б звертатися за коштами до ліквідатора жеку. Адже у цьому випадку вони є кредиторами. А ліквідатор повинен забрати кошти у тих, хто заборгував, і повернути кредиторам-переплатникам.
Крім того, зараз обговорюється і третій варіант — ліквідатор буде передавати всі вилучені борги в ЄРЦ. А вже вони тими коштами перекриватимуть мешканцям нарахування за поточні місяці. За словами Миколи Саєвича, це було б найпростіше.
Яким чином влада вийде із цієї ситуації, наразі невідомо. І поки вона думає, у мешканців з’являється велике запитання – чи варто платити взагалі? Мовляв, от у сусідів були борги у кілька тисяч, а тепер у них рахунки обнулилися, тож, може, через кілька років і нам так пощастить?
«Платити треба й варто, — переконує Руслана Василюк. — Тому що борги нікому не пробачаться. Жеки зараз на стадії банкрутства, передбачена процедура ліквідації, а тому призначені арбітражні керуючі, які складають реєстр кредиторів і дебіторів».
Ось він — той страшний ліквідатор. Саме арбітражні керуючі будуть «вибивати» гроші із боржників. І сплачуватимуть їх пенсійному, податковій, іншим комунальним підприємствам, а потім, можливо, дійде черга і до мешканців. Коли це буде? Виглядає, що нескоро…
Comments are closed.