Держава допомогла срібняками

Івано-Франківськ готувався до відзначення свого 350-ліття кілька останніх років. Спершу апетити на святкування зростали, потім — зменшувалися. Сподівалися, що зроблять дуже багато, сподівалися на підтримку держави. До визначної дати лишилося менше місяця, коштів із Києва так і не дочекалися, і з чим святкуватимемо?

Комусь приснилося

Ця історія почалася майже чотири роки тому. Ще в липні 2008-го розпорядженням міського голови Віктора Анушкевичуса була створена робоча група, яка напрацьовувала організаційні заходи щодо святкування 350-ліття міста. До складу тої групи увійшли начальники галузевих управлінь, краєзнавці, історики. Вони розробили проектний план заходів. У липні 2009 року сесія міської ради погодила перелік і кошторис заходів. Далі — подали документи в облдержадміністрацію. Наприкінці 2009-го був створений оргкомітет, до складу якого увійшли працівники виконкому, ОДА та народні депутати з Прикарпаття.

Ще через півроку (липень 2010-го) обласна рада звернулася з переліком заходів до Кабміну. Передбачалося що фінансування з обласного та державного бюд­жетів буде становити 261 млн. грн., а 5 млн. грн. дасть місто Івано-Франківськ.

За ці кошти міська влада планувала суттєво реконструювати обласний центр. У планах було влаштування пішохідної зони на вул. Вірменській — від пл. Ринок до вул. Шпитальної, реконструкція куполів на трьох пам’ятках архітектури (Незалежності, 11; Січових стрільців, 12; Грушевського, 19), реконструкція парку відпочинку ім. Шевченка та трьох скверів (на Військових ветеранів, Шухевичів, Грюнвальдській). Крім того, передбачалися ремонтно-реставраційні роботи 17 пам’яток архітектури центру міста: на Галицькій №№37, 39, 41; Вірменська №№3, 4, 5; Мазепи, 36; Січових стрільців, 4; Шеремети, 4; Незалежності, 12; Шашкевича №№2, 3, 5; Курбаса №№4, 5, 7, 8.

Також планувати реконструювати вул. Шевченка (заміна інженерних мереж, зовнішнього освітлення, капремонт дороги та мощення тротуарів), Народний дім на Шевченка, 1 та навіть міський стадіон «Рух». Не забули й реставрацію Палацу Потоцьких і спорудження музейно-виставкового комплексу на його території. Крім цього, планували збудувати Палац спорту й розпочати будівництво магістральної автодороги вул. Івасюка — міст через Бистрицю-Солотвинську — с. Клузів — Галицьке шосе.

Ви не змучилися? Справді, перелік був довгий, але радісний, оптимістичний. Натомість, результат виявився геть лаконічним і трохи сумним. Але про це трохи пізніше…

«Не все так просто, як тут розмріялися», — сказав тоді на сесії облради голова ОДА Михайло Вишиванюк. Він пояснив: наразі сесія приймає лише план заходів, далі усе це затверджуватиметься різними міністерствами, проекти захищатимуться і т.д. А через кілька днів, уже на прес-конференції, Вишиванюк сказав: 261 млн. грн. є нереальною цифрою.

«Якби я сказав таке на сесії, — зауважив тоді губернатор, — то зав­тра б усі ходили та кричали, що Вишиванюк проти реконструкції Франківська». Він запевнив, що святкувати ювілей міста ми будемо, «але зовсім не так, як воно комусь приснилося». Не помилився.

Згори в долину

У грудні 2010-го президент Янукович дав доручення щодо належного святкування 350-річчя Івано-Франківська. А через півроку Кабмін затвердив план заходів, яким передбачалося їх фінансування з державного бюджету у розмірі 39,4 млн. грн. Але в бюд­жеті 2012 року заклали тільки половину суми — 21,4 млн. грн. Звісно, що план заходів від 261 до 21 млн. поступово змінювався, апетити — зменшувалися.

За словами міського голови Віктора Анушкевичуса, з моменту, коли Президент дав доручення і до прийняття відповідного розпорядження Кабміну, він особисто був у Києві п’ять разів. А після прийняття розпорядження їздив до столиці ще десяток разів, аби там пришвидшили виконання й дали обіцяні 21 млн. грн.

«Я спілкувався з керівником апарату прем’єр-міністра Олександром Кушніренком, — говорить Анушкевичус, — зустрічався з начальником відділу секретаріату Кабміну В’ячеславом Негодою, із кількома заступниками міністрів, з тодішнім міністром фінансів Ярошенком, а недавно відбулась зустріч з новим керівником Мінфіну Юрієм Колобовим. Окрім того, говорив з міністром культури Михайлом Кулиняком, який є головою оргкомітету з відзначення 350-річчя Івано-Франківська, а також з його заступником Юрієм Богуцьким».

Отже, мер їздив, зустрічався, говорив — поки що безрезультатно. Кошти досі не прийшли. Втім, Вік­тор Анушкевичус сподівається, що Франківськ їх таки отримає, хоч і з запізненням.

Перший заступник міського голови Зіновій Фітель каже, що якби місто отримало ті 21 млн. грн., то можна було б хоч реконструювати вулицю й парк Шевченка, сквер на Воїнів-інтернаціоналістів, Народний дім і навіть зробити косметичний ремонт 17 фасадів тих уже згаданих будинків — пам’яток архітектури. Але, зважаючи на терміни, якщо місто коштів так і не побачить, то фасади будуть пробувати робити своїми силами: частину за рахунок міського бюджету, а інші коштом тих підприємств, які там розміщуються. Як думаєте, встигнуть?

Навіть без привілею

Отже, коли стало відомо, що на держбюджет особливо розраховувати не варто, із плану заходів забрали будівництво магістральної дороги та Палацу спорту, реставрацію Палацу Потоцьких (зупинилися тільки на брамі) та реконструкцію стадіону «Рух» — її, вже знаємо, доручили інвестору.

Влаштування пішохідної зони по Вірменській від площі Ринок до Шпитальної теж зависло в повітрі. За словами керівника відділу охорони культурної спадщини міськ­виконкому Ігоря Панчишина, спершу мова йшла про перестилання всієї дороги, комунікацій і реставрацію фасадів кількох будинків. Мовляв, була ідея «пробити» вуличку до Палацу Потоцьких.

«Але оскільки повноцінного проекту не було, бо не було кош­тів, то в фіналі воно все трансформувалося, — каже Панчишин. — Тож, там поставлять пам’ятний знак на честь першої івано-франківської церкви та зроблять благоустрій навколо. А будинок на Вірменський, 1 — кутовий, тож якщо й не зроблять, бо інвестор (фірма «Скол») застряг у судах, то хоч завісять цей кут будинку сіткою».

Реконструкція куполів, як говорить Ігор Панчиниш, теж практично відмінилася. Виготовили проект куполу на Незалежності, 11. Купол на Січових стрільців, 12 доручили зробити власнику споруди, але він його так і не зробив. А купол на Грушевського, 19 взагалі вирішили не робити, бо з’ясували, що там його ніколи й не було. Натомість, обласна рада профспілок своїм коштом зробила два куполи на Міцкевича, 4, хоча спершу в планах того не було.

Ще збиралися зробити трасування елементів мощення історичних меж Станіславської фортеці. Як каже Ігор Панчишин, цього теж не буде. Мовляв, це надто довготривалий і дороговартісний проект.

Також, була ідея опрацювати дані в архівах інших міст, Польщі, Австрії та Угорщини щодо історичного спадку. «Ми розшукували королівський привілей про надання Станиславову права на самоврядування (Магдебурзьке право — Авт.) по архівах різних країн, — розповідає Панчишин. — І нам сказали: приїжджайте і шукайте, або заплатіть гроші. Але в нас не було коштів ні на те, ні на інше. Приватно ми довідалися, що такий документ не зберігся, а його копія є в державному польському архіві. І за нею так чи інакше треба їхати».

Крім того, планували створити у Ратуші галерею портретів колишніх бургомістрів та мерів міста. Як каже Панчиниш, історичні довідки вони знайшли, 11 зображень бургомістрів — теж, навіть художники взялися за роботу, аж тут з’ясувалося, що й на це не вистачає коштів…

За будь-якої погоди

Так чи інакше Івано-Франківськ 350-річчя святкуватиме. Як того слід чекати, буде яскрава культурно-розважальна програма: конкурси, фестивалі, турніри, змагання, концерти. Крім того, каже Віктор Анушкевичус, одним із подарунків, який іванофранківці вже мають, є недавнє відкриття капітально реконструйованого басейну в міській дитячій лікарні.

«Також до Дня міста ми плануємо встановити пам’ятний знак першій українській церкві та завершити благоустрій у сквері біля площі Ринок, де цей знак буде встановлений, — говорить мер. — Плануємо завершити реконструкцію та здачу в експлуатацію спортивного залу №2 у фізкультурно-оздоровчому комплексі на Симоненка та відкрити реконструйований бастіон у Фортечному провулку до вулиці Новгородської. Я переконаний, з часом він стане однією з туристичних родзинок Івано-Франківська».

За словами Ігоря Панчишина, вже виготовлено ювілейні пош­тові конверти, листівки, марки та грошові одиниці. «Це все уже є, — каже начальник відділу охорони культурної спадщини міськ­виконкому, — але воно побачить світ тільки 6 травня. Свого часу ми виробляли пропозиції на ювілейні гроші. Це будуть монети по п’ять і десять гривень, друга буде срібною. На одній має бути брама Палацу Потоцьких, а на іншій — костел, Художній музей».

Отже, приблизно так і завершиться епопея із підготовки до 350-річчя. У будь-якому разі ми, українці, святкувати любимо, тому будемо. І жодне зменшення кошторису чи столичний ігнор настрою нам не зіпсує. Навіть попри те, що самі ми не надто спромоглися щось зробити, а держава допомогла лише срібними монетами. Ну й наробили б їх на двісті мільйонів! А ми б ними дороги повикладали — і в Європу!