У тому, що обласний центр потребує сучасного спорткомплексу, напевно, нікого переконувати не треба. Необхідне місце, де можна було б, не соромлячись, приймати міжнародні турніри з різних видів спорту. Втім, виглядає на те, що цю очевидну потребу вже добряче забалакали.
Без руху
Будівництво сучасної спортарени з відповідними місцями для глядачів, належними умовами для тренування та проведення змагань потребує значних капіталовкладень. У 2009 році міська рада прийняла рішення про те, щоб включити будівництво Палацу спорту у заходи підготовки до святкування 350-річчя Франківська. Там фігурувала цифра у 28 млн. грн. Коштів місто, як завжди, не мало. Тому надія – на область і держбюджет. Нещодавно міськрада вдруге затвердила заходи щодо підготовки святкувань. І туди знову включили Палац спорту.
За словами заступника міського голови Любомира Слободяна, такі події, як 350-річчя міста чи підготовка до Євро-2012, – нечасті приводи, коли можна просити співфінансування та отримати позитивну відповідь. Заступник мера впевнений, що за рік нічого не побудуєш. Проте, таке рішення є підставою хоча би спробувати зробити проектно-кошторисну документацію та промоцію будівництва на загальнодержавному рівні. Але ж рішення прийняли ще у 2009-му, за два роки – жодних результатів. Ані землі, ані проекту.
«Земельна ділянка знайдеться, а документацію виготовимо, – стверджує Любомир Слободян. – Але просто викидати гроші на вітер, щоб у нас лежала проектно-кошторисна документація, і ми були від цього щасливі – нелогічно й недоцільно. Місто не настільки багате, щоб це робити. Нам треба приблизно розуміти, наскільки реальне фінансування чи співфінансування з обласного та державного бюджетів. І якщо ми знатимемо, що область і держава нам допоможуть, то це обов’язково треба робити. Правда, за рік-два такий комплекс ми не побудуємо».
Подумали й забули
Розробка проектної документації на будівництво Палацу спорту має проводитись у два етапи: «Проект» і «Робоча документація». На виготовлення паперів потрібно півтора роки. Це, якщо знайдуть місце під будівництво. Слободян впевнений, що це реально. «Ми будемо шукати вільну земельну ділянку, яку не використовують підприємства і яка є надлишковою для того, хто отримав її в оренду, – говорить він. – Насправді можна знайти все. Питання не в тому, щоб просто знайти ділянку, а в тому, щоб вона підходила під Палац спорту».
Будівництво спорткомплексу має свої критерії. Земельна ділянка повинна бути забезпечена зручними під’їздами і підходами від зупинок громадського транспорту з обов’язковим додержанням нормативного шумового режиму на прилеглій території житлової забудови. І якщо пошукати серед вільних запасів землі, то, за словами міського голови Віктора Анушкевичуса, така є тільки на Калуському шосе.
«Туди треба тягнути комунікації, і коштує це приблизно 80 млн. грн., – говорить Анушкевичус. – Це величезні кошти, які місто не потягне. Тому ми хотіли зробити капіталізацію цієї земельної ділянки. Для цього міськрада прийняла рішення про будівництво перинатального центру. Таким чином ми сподівалися, що коштами держбюджету підтягнемо туди мережі, побудуємо там центр, а поруч зможемо спорудити Палац спорту. Але, на жаль, область вирішила збудувати центр на території обласної лікарні у Пасічній».
Анушкевичус впевнений, що поспішати із спорткомплексом не слід. Особливо, якщо немає проектно-кошторисної документації. Каже, що її не вдалося виготовити, тому що, по-перше, так і не знайшли вільну землю (2,5-3 га, разом із передбаченими стоянками), по-друге, знов таки, нема грошей. «На таке будівництво треба 15-20 млн. грн., – говорить мер. – І мінімум 5% із них – на документацію».
Крім того, Анушкевичус каже, що не хоче, щоб у цій справі фігурували політичні спекуляції. Мовляв, він обома руками за те, щоб в місті був повноцінний Палац спорту з відповідною ємкістю трибун на 5-10 тисяч глядачів. Проте, без проектно-кошторисної документації та експертизи Кабмін документи не прийме. І сподіватись на заходи щодо підготовки до 350-ліття нема чого. Він вважає, що треба шукати інший вихід.
Таким, за словами Віктора Анушкевичуса, може стати інвестор, який взявся добудувати стадіон «Рух», – ТОВ «Скорзонера». «Я глибоко переконаний, що цей інвестор, як ніхто інший, зацікавлений в тому, щоб позаду стадіону, з боку вулиці Дорошенка, був побудований Палац спорту, – стверджує мер. – Думаю, що саме його силами в Івано-Франківську буде сучасний спорткомплекс. Адже це той самий інвестор, який фінансує та утримує баскетбольну команду «Говерла». Також є певні амбіції, бачення щодо своєї участі в будівництві Палацу, і у власників команди «Ураган». Тому, я думаю, що за допомогою інвесторів проект буде реалізований».
На запитання, коли ж це станеться, Віктор Анушкевичус так і не відповів.
 Палац спорту «Локомотив» у Харкові здали саме до 350-річчя міста. Що заважає Франківську? |
«Репортер» звернувся за коментарями до власників провідних прикарпатських спортивних клубів.
Олександр Бубен, президент НФК «Ураган»:
«Коли ми створили «Ураган», то через два роки зіштовхнулися з потребою спортивної споруди, яка би вміщала усіх охочих уболівальників. Згадали про приміщення на Симоненка (муніципальний фізкультурно-оздоровчий комплекс – Ред.). Міський голова погодився. Спершу розробили один проект, який меру не сподобався, він замовив інший. В результаті не маємо того залу. Проект нереалізований.
А сьогодні, через два роки після того, як міськрада внесла будівництво палацу до програми 350-ліття, мер каже, що вони не встигли підготувати документи, тому що не знайшли земельної ділянки. Натомість, земля є – на території непрацюючого 63-го котельно-зварювального заводу – з усіма необхідними комунікаціями. І шкода буде, якщо ми потім побачимо там дев’ятиповерхові будинки, а не Палац спорту. Напевно, міському голові просто «не вигідно» цим займатись.
Спорткомплекс місту потрібен. Ця споруда має бути центровою – для великих заходів, для змагань, для спортивних шоу. А далі вже можна говорити і про певні амбіції власників команд. Так, дійсно, ми плануємо будувати, але це буде зал з мінімальною кількістю глядацьких місць: для організації тренувально-підготовчого процесу дитячо-юнацьких груп і головної команди. А палац – це зовсім інше.
Знаєте, я не вірю посадовцям, які не націлені на результат, а цікавляться лише процесом. «Продовжити розпочате» – характерно для тих, хто не доводить справу до кінця. Як на мене, краще б уже тоді «закінчити розпочате».
Андрій Дроздов, генеральний директор БК «Говерла»:
«Аби вирішити питання Палацу спорту, треба рухатись одним із двох шляхів. Перший – кошти інвестора, який взявся добудовувати стадіон. Бо в його планах є будівництво розважального комплексу, зокрема, Палацу спорту. Тим більше, що це той самий інвестор, який фінансує нашу команду, – група «Приват». Інший варіант – під час підготовки до святкування 350-річчя побудувати комплекс на території 63-го котельно-зварювального заводу.
Другий шлях – держбюджет. Такі приклади у нас є. Збудували ж у Калуші Льодову арену державним коштом?
Третього шляху немає. Як на мене, більш реальний план – це гроші інвестора.
Ще одне: у 2016 році відбудеться чемпіонат Європи. Президент федерації баскетболу Олександр Волков подав заявку від України. А в нас поки що немає жодного залу, де можна це реалізувати. Адже там має бути мінімум 7 тисяч місць для глядачів. А в Україні максимальна кількість – 5 тисяч. Якби такий палац був у Івано-Франківську, то виграла би ціла область.
Зрештою, я не розумію, чому зараз ставлять запитання: потрібен Палац спорту чи ні? Бо це як – чи потрібні місту лікарня, церква… Те саме. Бо на Заході – це храм здоров’я, спорту, здорового способу життя. А в нас цього нема».
Comments are closed.