Жнива в Україні майже завершилися, цифри говорять самі за себе – очікуваного врожаю не буде. Тож у найближчому майбутньому слід чекати подорожчання основного продукту харчування – хліба. Тож коли і наскільки?
Вода-злодійка
«Цього літа були сильні дощі. Вони й стали причиною того, що урожай пшениці і ячменю ми зібрали чи не удвічі менший, ніж очікували, – каже Петро Книшук, керівник коломийського ТзОВ «Прут-генетик». – Ми провели дві обробки проти захворювання рослин, але це не дало належного ефекту. Тож із гектара ми зібрали 30‑32 центнери, а сподівалися на 50‑60. Хоча є окремі площі, на яких пшениця грибковими захворюваннями не уражена».
У головному управлінні агропромислового розвитку ОДА настрої не настільки песимістичні. Іван Андріїшин, заступник начальника цього управління, заспокоює – так, урожай менший, ніж у минулому році, але ситуація не є аж такою критичною. «Сьогодні жнива у нас майже на завершенні, зібрали десь 60 % площ, з них отримали 143 тисячі тонн зерна. Тож середня урожайність – 27,3 центнера з гектара, – говорить Андріїшин. – Хоча, безперечно, ця урожайність трохи нижча, ніж минулого року. На це вплинули ті природні катаклізми, які були у червні-липні, – сильні зливи, град». Щодо захворювання зерна грибком Андріїшин також не бачить великої трагедії, каже, що постраждала незначна частка посівів – 3 %, ті, що були підтоплені. Це зерно піде на концентровані корми.
До речі, цьогорічний прогноз на врожай зерна в області був 402 тисяч тонн. Скільки вдасться зібрати, чиновник говорити не береться. Каже: «Побачимо. Бог дасть погоду, буде і врожай».
Запас у кредит
Поки ще частина аграріїв збирає врожай, в області повним ходом іде формування регіонального ресурсу зерна. «Цей ресурс має відповідати чисельності населення. Тож, якщо у нас проживає 1 млн. 380 тисяч людей, то потрібно сформувати незнижуваний тримісячний запас – 51 тисяча тонн, – каже Іван Андріїшин. – Нині частина його вже сформована – 24 %, а точніше 12 тисяч тонн. До 1 вересня маємо цю роботу завершити».
Найбільшим підприємством області, яке скуповує зерно, є Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів (КХП). Саме він забезпечує борошном ВАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат», «Залізничну пекарню» та дрібніші підприємства. Для формування регіонального резерву зерно купують у наших аграріїв. Хоча й не тільки в наших. Адже свого зерна області ніколи не вистачає. Тож його закуповують ще й з Тернопільської та Вінницької областей.
Зерно купують за рахунок кредитів і власних обігових коштів. Це звичайна практика, запевняє Іван Красовський, директор КПХ. Комбінат вже має відкриту кредитну лінію у 3 млн. грн. під заставу майна комунальної власності області. Та цих коштів не вистачило. Тож КПХ звернувся за допомогою до міста Івано-Франківська. І минулого тижня сесія міської ради проголосувала за те, щоби виділити комунальне майно міста під заставу на відкриття ще одної кредитної лінії – теж на 3 млн. грн. Під заставу цього разу потрапив Муніципальний центр дозвілля на Набережній, 42.
Нині, аби зробити запаси, потрібні чималі кошти, бо ціни на зерно у порівнянні з минулим роком добряче піднялися. «Якщо минулоріч у цю пору ми закуповували зерно другого класу по 1100 грн. за тонну, то зараз воно коштує 1451 грн.», – каже Іван Красовський. А на запитання: «Чи має комбінат якісь прогнози щодо подальшого зростання ціни?» він відповів: «Не знаю. Поки що ми купуємо по таких цінах, зросте – будемо купувати за новими». І почім КПХ продаватиме «нове» борошно виробникам хліба, також не сказав. Хоча зазначив: «Аби з цього зерна почали молоти борошно, має пройти не менше двох місяців. Зерно ще дозріває, якщо змолоти зараз – хліба з нього не буде».
«Маленькі» негаразди
Як зміниться ціна на хліб із «нового» борошна, самі виробники продукції говорити не беруться. Може, біду бояться накликати. А от в державній інспекції контролю за цінами вже мають перші розрахунки.
Ланцюжок доволі простий. За словами Лесі Кос, начальника відділу державного контролю цін на ринку продовольства в області, оскільки КПХ закупив зерно другого класу за ціною більшою від попередньої на 9,9 %, третього – на 5,25 %, то зрозуміло, одразу ж зросте і ціна на борошно. «Тобто борошно вищого ґатунку подорожчає на 10 %, першого і другого – на 15 %. Ріст ціни на борошно впливає на ціну хліба, – каже Леся Кос. – ВАТ «Івано-Франківський хлібокомбінат» пробував порахувати, що ж буде, якщо він закладе в ціну хліба, не міняючи інших статей, оце нове борошно. Виходить, що основні хліби подорожчають на 7‑12 копійок».
Проте, це ще не кінець. Адже ціна, за якою сьогодні купує зерно КПХ, може зрости. Згідно з наказом Міністерства аграрної політики, максимум, який можуть просити аграрії за пшеницю третього класу – 1520 грн. за тонну, другого – 1662 грн. «Думаю, ціна буде підніматися, – каже Петро Книшук, керівник «Прут-генетик». – Тому що зерна нема. Прогнозували, що у державі зберуть 43 млн. тонн, але їх не буде».
Та з цінами на зерно може статися ще одна «маленька» неприємність. МВФ вимагає позбавити бізнес пільгового режиму оподаткування. У Верховній Раді 29 липня вже зареєстрували законопроект, який передбачає виключення із закону «Про держпідтримку сільського господарства» норми про звільнення виробників сільгосппродукції від сплати ПДВ. Щойно за нововведення проголосують, ціни не тільки на зерно, але і на всю продукцію аграрників полізуть вгору.
«Якщо нам треба буде сплачувати ПДВ, ціни відповідно зростуть на 20 %, – стверджує Петро Книшук. – А що нам робити? Треба якось жити. А все це відіб’ється на людях».
Тож, найоптимістичніший прогноз – «новий» хліб подорожчає на 7‑12 копійок і то не швидше, ніж за два місяці. Робити песимістичний прогноз наразі ніхто не береться. Але ми ж з вами оптимісти, то й сподіваймося на краще. Але будьмо готові до гіршого.
P. S. Через цьогорічну негоду постраждав не тільки урожай пшениці. За даними державної інспекції контролю за цінами, вже сьогодні на ринках Івано-Франківська ціна картоплі на 50 % вища, ніж у цей же період минулого року. Сьогодні – 3 грн. за кілограм, минулоріч – 2 грн. Наполовину виросла і ціна капусти.
