Проблеми Привокзальної площі в Івано-Франківську відомі кожному мешканцю міста. Це — згромадження автобусів, маршруток, автомобілів та пішоходів. Тісне сусідство залізничного та автовокзалу створює постійні затори. А поруч, на Залізничній, стоїть порожній і готовий до використання автовокзал. Лише двері його — на замку.
Назад у минуле
Будівництво нового автовокзалу тягнеться ще з кінця минулого століття. Під час реконструкції залізничного вокзалу, у 1999 році, керівництво Львівської залізниці погодилось передати місту під облаштування автовокзалу свої колишні склади.
Проект розробила івано-франківська філія інституту «Діпромісто», і, кажуть, що тоді там навіть почалися роботи. Але завершити їх до урочистого відкриття залізничного вокзалу не встигли. А потім роботи припинились.
Згодом місто знову взялося до цієї справи. Замовником автовокзалу виступало управління капітального будівництва (УКБ) міськвиконкому, виконавцем — ВАТ «Машбуд». Але закінчити справу своїми силами місту не вдалося. «У зв’язку з тим, що гроші мають властивість час від часу закінчуватися, знайшли інвестора», — каже перший заступник міського голови Зіновій Фітель.
Інвестором стала фірма «Галицька марка». «Інвестиційний договір уклали 4 квітня 2005 року між трьома сторонами: міськвиконкомом, інвестором і нами — ми тоді виступали замовником. — каже Володимир Ковальчук, начальник УКБ. — А вже 14 березня 2006 року, на підставі рішення виконкому, була укладена додаткова угода — функції замовника передали «Галицькій марці». Вони змінили підрядника, ним стало Будівельно-монтажне управління №4 Львівської залізниці».
«В інвестиційній угоді зазначено, що інвестор мав вкласти 3 млн. грн і завершити будівництво. Є в ній пункт, за яким інвестор має виплатити 365 тис. грн. місту — гроші, які були вкладені до його приходу. А також — віддати місту 10,51% об’єкта», — каже Ковальчук.
Вперлося в гроші
Приміщення, де має бути автовокзал, здали в експлуатацію ще у 2008 році. Але квитки там не продають, пасажири не приходять, автобуси не паркуються. Об’єкт ніяк не можуть розділити — тобто підписати акти розмежування приміщень, на основі яких і має відбутися оформлення власності однієї та іншої сторін.
Спочатку «Галицька марка» стверджувала, що вклала в автовокзал більше коштів, ніж це було передбачено договором. «Якщо інвестор збільшує розмір інвестицій, то пропорційно зменшується наша частка, але вони не змогли цього підтвердити, — розповідає Ігор Сегін, начальник юридичного відділу МВК. — Тому погодилися, що мають віддати 10,51 %».
Втім акти залишалися не підписаними. Зайшла мова про ті 365 тисяч. «Галицька марка» забажала відтермінувати сплату коштів місту до 2011 року. Фірма посилалася на закон про подолання наслідків економічної кризи в будівельній галузі. «За цим законом дозволено відтермінувати сплату внесків на соціально-економічний розвиток, — каже Сегін. — Хоча в нашому випадку йдеться про інвестиційні правовідносини. Але це не змінює тої обставини, що зараз у них немає 365 тисяч, аби заплатити виконкому».
Отже ситуація така: «Галицька марка» підписує акти, якщо міськвиконком погоджується чекати на свої 365 тисяч до 2011 року. На своєму листопадовому засіданні виконавчий комітет погодився на відтермінування.
Після підписання цих актів залишається зробити ще кілька кроків. За словами Зіновія Фітеля, треба оформити власність. Потім має бути підписаний договір оренди приміщень. «У зв’язку з тим, що ця фірма має 90%, ми можемо свою частку на певних умовах передати їй в оренду. Я думаю, якщо дуже добре попрацювати, то десь у середині січня могли б відкрити автовокзал», — говорить Фітель.
Інвестор хто?
До речі, фірма «Галицька марка» — доволі знана в Івано-Франківську. «Репортер» уже писав про те, як у 2005 році вона виграла інвестиційний конкурс. На ньому за 60 тисяч гривень викупила будинок — пам’ятку архітектури. Пізніше громадськість довідалася, що серед співзасновників «Галицької марки» зазначений Андрій Ющенко, син Президента. Пішли чутки про те, що питання перемоги у конкурсі лобіювалося на рівні Києва. Справа закінчилася тим, що результати конкурсу були анульовані в суді.
Звісно, «Репортер» захотів поспілкуватися з інвесторами такого важливого для міста проекту, як автовокзал. Та, на жаль, нам не вдалося знайти жодного номера телефону.
За адресою на вулиці Незалежності, куди відсилає свої листи юридичний відділ МВК, відповіли, що фірма переїхала — її представники приходять тільки забирати пошту. Звідки приходять, також залишилося невідомим.
На запитання, що ж це за фірма така, «Галицька марка», Зіновій Фітель відповів: «Це — юридична особа, яка зареєстрована в Івано-Франківську. Якщо завтра в місто прийде якась фірма і скаже, що хоче вкласти гроші в будівництва вокзалу, театру, кінотеатру — це добре чи це зле? Яка різниця, хто там стоїть за лаштунками, якщо люди вкладають живі гроші. Знаєте, чим мені подобається будова? Тим, що її не можна вивезти за кордон».
Справді, перетягнути автовокзал за кордон невловимій фірмі навряд чи вдасться. А змінити цільове призначення приміщення вона не має права за умовами договору. І головне, аби в місті врешті запрацював автовокзал. Будемо сподіватися, що після рішення виконкому про відтермінування, більше ніщо не стане цьому на заваді. Почекаємо до січня? Аби не довше.
Comments are closed.