На початку ХХ століття обидва станиславівських цвинтарі були майже заповнені. Єврейський, що містився в районі теперішнього кінотеатру «Космос», заклали ще у XVII столітті, а християнський, за готелем «Надія», – у 1782 році.
Розширювати їх вже не було куди, і магістрат почав шукати нове місце, пише “Репортер”.
У 1910 році газета «Кур’єр Станиславівський» повідомила, що за дорученням бургомістра спеціальна комісія обрала для нового цвинтаря ділянку на Діброві. Так тоді називали район в кінці вулиці Чорновола. Біля дороги на Радчу міська рада планувала виділити парцелю від 25 до 30 гектарів під закладку некрополя. Це була величезна територія, адже площа сучасного парку Шевченка – 24 га.
Читайте Станиславів – столиця ЗУНР. Екскурсія історичними місцями (ФОТО)
Війна завадила початку робіт, але від ідеї не відмовились – на мапі Станиславова 1919 року майбутній цвинтар вже є. Він мав поділятися на дві майже рівних частини – християнську та юдейську. Втім, поховання там так і не з’явилися.
Історик архітектури Жанна Комар дослідила, що під час укладання генплану в 1925 році відбирались проби ґрунту, води й повітря з усього міста. І найздоровішим районом Станиславова виявилася… дільниця «Діброва»! Робити тут цвинтар було б величезною дурницею, тож вирішили звести житловий мікрорайон. Але замість симпатичних котеджів поруч заклали військовий аеродром. За радянщини летовище пересунули південніше, і нині у «найздоровішому місці» розташовані торгові склади, що позаду митниці.
