Цього тижня «Репортер» відзначає директора ЄРЦ. Точніше, колишнього директора. Саме Войтик у 2011 році очолив у місті комунальну реформу, отримав величезну кількість звинувачень, докорів і просто скептичних висловів. Пізніше мешканці трохи змирилися, а от контролюючі органи лише відчули смак.
У понеділок, 23 грудня, на прес-конференції Вадим Войтик відверто відповів геть на всі запитання журналістів. Розповів навіть про те, що з контролювальниками все складніше, бо сидять на підприємстві майже постійно, а поруч із офісом ЄРЦ чергує авто, номерів якого взагалі не існує в Україні.
А потім раптом виявилося, що Войтик сказав не все. Бо через кілька годин нам стало відомо, що насправді він написав заяву на звільнення, і власне понеділок був його останнім робочим днем на посаді директора ЄРЦ. Чому змовчав – незрозуміло. Погодьтеся, важко собі уявити чиновника, який збирає журналістів, розповідає про здобутки і проблеми підприємства, а про те, що він уже звільнився, – мовчить…
Того ж дня він написав у соцмережі: «Я не Брежнєв, щоб мене з цієї посади виносили. Навіть якщо так склалося, що саме я опинився, так би мовити, біля витоків цієї справи й цього підприємства. І головне – від першого дня я окреслив для себе термін у два роки. Причому публічно. Лише хвороба змусила додати трішки часу. БудЕ».
А у вівторок на сесії міськради виявилося, що відійшов він від ЄРЦ недалеко. Бо ж депутати прийняли рішення про наглядову раду ЄРЦ. Вадим Войтик став її секретарем. І це єдина посада, де передбачена зарплата. Чотири інших члени ради працюватимуть на громадських засадах.
