Особливо якщо цього ніхто й не прагне. Інспекція Держархбудконтролю міряє категорійність об’єкту, а юристи міськвиконкому натужно шукають власника землі.
Наприкінці жовтня минулого року «Репортер» разом із заступником начальника відділу контролю за будівництвом інспекції Держархбудконтролю Олегом Семківим «заморозив» пекарню-самобуд на Сахарова. Забудовниця Марія Криницька не мала жодних дозволів на початок будівництва. Тоді Семків дав їй місяць, щоб розібрати самовільно збудоване або оформити документи. Виглядало грізно, а нині?
З того часу минуло понад три місяці. Папери Марія Криницька не оформила, усунути порушення не потрудилася. Згідно з законом, примусити її знести споруду можна тільки в судовому порядку. Однак, хто має подавати до суду – наразі незрозуміло. Адже Держархбудконтроль показує на міську раду, а юридичний відділ ради відповідає їм тим самим.
Начальник інспекції Держархбудконтролю Василь Рудницький, посилаючись на ч. 9 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», стверджує, що інспекція не може бути замовником робіт щодо знесення цього об’єкту. Адже пекарня відноситься до І-ІІІ категорії складності, а самочинним вважається будівництво об’єктів, які належать до IV та V категорії, каже Рудницький. За його ж словами, до суду має подавати той, чиї права власності порушені. А інспекція, зі свого боку, може взяти участь у судовому засіданні, проте тільки в якості третьої особи.
«Якщо земля належить місту, то юрвідділ міськвиконкому має право втручатися, якщо ж належить комусь іншому, то – ні», – говорить, у свою чергу, начальник юридичного відділу міськвиконкому Володимир Максилевич.
Так чи інакше, запевняє він, Держархбудконтроль вирвав з контексту тільки те, що їм було вигідно. Мовляв, якої б складності не було будівництво, воно все одно є самочинним, тому інспекція має втручатися.
«Не логічно вважати самовільними об’єкти тільки IV-V категорії складності, – каже Максилевич. – Бо якщо він самочинний, то від початку до кінця».
За словами начальника юридичного відділу, у Цивільному кодексі йдеться про те, що самочинним є все, що самочинно збудоване на чужій землі. Без належного проекту, або з суттєвими відхиленнями від нього. І про жодну категорійність тут не йдеться. «У статті 4 Цивільного кодексу України йдеться про те, що основу цивільного законодавства становить Конституція України, – наголошує юрист. – А основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс. Він має вищу юридичну силу, ніж закон. Тому ми надаємо йому перевагу. Хоча я не виключаю, що в законі «Про містобудівну діяльність» допущені певні колізії».
Юридичними колізіями у наш час нікого не здивуєш. Зрештою, як і перекладанням повноважень від одного на другого. Як бути у конкретному випадку? Коли є порушення, але нема того, хто подав би до суду, щоб їх усунути?
Головний спеціаліст юридичного відділу Михайло Боднарчук каже, що право звернутися до суду має будь-хто. Правда, щоб це зробити треба мати факт порушення права. «Тобто якщо паркан чи інша споруда стоїть на земельній ділянці, яка належить нам, то наше право порушити справу та звернутися в суд, – продовжив Боднарчук. – Якщо ж він стоїть на вашій особистій землі, то міська рада не може подати до суду. Бо ніякого права на те не має».
Міська рада, запевняє Боднарчук, має право звертатися до суду тільки в тому випадку, якщо порушення стосуються суспільного інтересу, або якщо земельна ділянка належить територіальній громаді. В іншому разі позов може бути необґрунтованим, і суд може не взяти його до уваги.
Володимир Максилевич пообіцяв «Репортеру», що подасть запит у земельну інспекцію для встановлення власника земельної ділянки. Якщо з’ясується, що земля належить територіальній громаді, то це можна буде трактувати як самовільне захоплення, а юрвідділ матиме підстави піти до суду. Що вони й пообіцяли зробити. А от у разі, якщо станеться так, що земля когось іншого, то сподіватися можна тільки на інспекцію Держархбудконтролю… яка поки що робити це не планує.
Що не кажіть, а ситуація виглядає дивно. Спорудити самобуд змогли швиденько, а знести його тепер – величезна проблема. Навіть у суд подати, і то нема кому. Три місяці шукають власника. Цікаво, якби комусь спало на думку зліпити хатку десь під Білим будинком? Невже й тоді була б така проблема?
Comments are closed.