Нові вимоги до упаковки або Хто з франківців знає, що таке сметанка

За нинішнім українським законодавством, виробники харчів повинні повідомляти інформацію про товар, але при цьому етикетка іноді бреше. Змусити їх писати лише правду має новий законопроект «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Що зміниться для звичайного покупця?

Українці – люди пильні, навчені, але не всі. Наприклад, про масло / спред і сир / сирний продукт більшість обізнана. А от на напис «сметанка» замість «сметана» мало хто звертає увагу. А там – рослинні жири, а не тільки молочні речовини.

За законом України «Про захист прав споживачів», інформація про товар повинна містити:

• назву товару або відтворення знака для товарів і послуг;
• дані про основні властивості продукції, її масу, об’єм, умови використання;
• відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин;
• позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;
• дані про ціну, умови та правила придбання продукції;
• дату виготовлення;
• відомості про умови зберігання;
• гарантійні зобов’язання виробника;
• строк придатності товару, відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі їх невиконання;
• найменування та місцезнаходження виробника.

Читайте: Як у Європі. Україна змінює правила маркування продуктів

Також на упаковці має бути код державного стандарту (ДСТУ) або технічних умов (ТУ). ДСТУ, спадкоємець радянського ГОСТу, означає, що товар виготовлений згідно з держстандартами. ТУ каже, що товар виготовили за рецептурою і способом, який само підприємство розробило і затвердило в державних органах. Дізнатися, що означає конкретний код ТУ, складно, тому що ця інформація зазвичай є закритою.

За законом, якщо продавець (магазин, супермаркет) виявляє недостовірну інформацію про товар, він повинен вилучити його з продажу. Також працівник відповідного відділу в магазині мусить слідкувати, щоб продукти були відокремлені, залежно від вмісту в них рослинних замінників.

«Спочатку на вітринах стоїть маргарин, потім спред, потім масло. Так само зі сметаною – спершу молоковмісний продукт, потім справжня сметана, – розповідає Олена Антонова, старший продавець молочного відділу в одному із супермаркетів. – Наше завдання – все розставити окремо, щоб справжні молочні вироби не були перемішані з продуктами з рослинним вмістом. Морозиво теж буває різне – із молока або молоковмісного продукту. Там уже треба читати держстандарт, хоч він часто написаний малим шрифтом, і його важко знайти. З м’ясними виробами так само, якщо товар зроблений не повністю з м’яса, має писати «м’ясовмісний продукт». Еко-продукти також виділені окремо у відповідному відділі».

Читайте: Держпродспоживслужба зобов’язала прикарпатське підприємство прибрати з продажу тонну фальсифікованого масла

У квітні 2018 року Верховна Рада ухвалила закон «Про державний контроль в сфері обігу харчових продуктів», який дозволив перевіряти підприємства. Так, нещодавно Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області провело позапланову перевірку ТОВ «ІВА-АРТ» у селі Драгомирчани Тисменицького району. Там у вершковому маслі знайшли рослинні жири.

«Сам покупець не може визначити на смак, чи це справжнє масло. Для того, щоб довести, що це спред, треба провести лабораторні дослідження, – розповідає Микола Сендецький, перший заступник начальника обласного управління Держпродспоживслужби. – Коли лабораторне дослідження виявляє порушення, тоді ми проводимо позапланову перевірку на підприємстві, де виробляють цей продукт. Досліджуємо інші партії, перевіряємо, чи й там є порушення. Якщо є – забороняємо реалізацію продукту».

До харчів, на яких зазначено, що вони є екологічними чи органічними, існують окремі вимоги, тому що їх неможливо перевірити навіть лабораторним способом.

«Виробник, який випускає еко-продукцію і ставить відповідне маркування, повинен мати пакет документів, – каже Сендецький. – Вони мають підтверджувати, що сировина, з якої виготовлена продукція, виросла в екологічних умовах, що не застосовувалися ніякі засоби захисту рослин, піджива, і в процесі переробки також не використовували жодних хімічних засобів».

Новий законопроект «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» має зобов’язати виробників писати на упаковках повну інформацію. А за введення покупців в оману передбачається штраф.

Наприклад, зазначено, що покупця не можна дурити не лише описом на товарі, а й графічними зображеннями. При цьому обов’язкова інформація має міститися безпосередньо на етикетці чи упаковці. Виробників харчових продуктів зобов’яжуть вказувати інгредієнти, які можуть спричинити алергічні реакції у споживачів, а також інформувати, чи був продукт заморожений або розморожений і коли. Крім того, у законопроекті вказані вимоги до розміру літер, якими буде написана обов’язкова інформація. А ще прописано, що споживачі мають право позиватися до виробників у випадку невідповідності складу та опису товару.

Проект закону пройшов перше читання у липні цього року, готується до другого. Якщо його остаточно приймуть, то принаймні інформація на українських продуктах буде – як у Європі.