У франківській міськраді взялися розробляти проект рішення, за яким можна буде вилучати товар у стихійних торговців. Кажуть, це єдиний спосіб очистити тротуари, бо штрафи вже нікого не лякають. І як це має працювати?
Про стихійні ринки в Івано-Франківську говорять практично на кожній вівторковій нараді у міського голови. Спершу пробували аналізувати причини виникнення торгівлі на тротуарах, радились з санепідслужбою і поліцією, як її ліквідувати.
Згодом до боротьби залучили муніципальну інспекцію з благоустрою, яку наділили повноваженнями складати приписи на продавців. Однак і це не допомогло, бо ж неможливо оштрафувати людину, яка каже чуже прізвище, а найчастіше саме так і буває. В ідеалі встановлювати особу продавця мала б допомагати поліція, та це може тривати по кілька годин, а у копів і так роботи валом.
До теми: Франківці вийшли на ранкове чаювання під Білий дім, підтримуючи стихійну торгівлю (ФОТО)
З іншого боку, якщо муніципальна інспекція складає приписи на торговців, відповідальності вони уникають. Бо ж розглядають приписи та накладають штраф адміністративні комісії при сільських чи міських радах за місцем проживання порушника.
«У селах зазвичай всі одне одного знають, – пояснює директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак. – Сільський голова не хоче сваритися зі своїми мешканцями, і зазвичай такі протоколи закриваються за відсутністю складу правопорушення. Відповідно ці люди знову гордо їдуть в Івано-Франківськ, везуть свої товари і продають».
До теми: Бабусі штрафів не бояться. Коли у Франківську поборють стихійну торгівлю
Відтак, департамент взявся напрацьовувати механізм конфіскації товару зі стихійних ринків. До цього хочуть залучити інспекцію з благоустрою, муніципальну варту та податківців. Михайло Смушак переконаний – іншого способу навести лад на тротуарах нема.
«Проблема в тому, що єдиний повноважний орган на вилучення товарів – це поліція, – говорить Смушак. – Тільки поліція, ніхто інший. Але поліція так само має певні застереження з цього питання. Тому що це знову таки конфлікти з мешканцями, і це якась відповідальність. Тому наше завдання зараз – розробити рішення, яке буде ефективне та яке будуть виконувати всі».
При цьому Михайло Смушак наголошує – жіночки, які продають власну городину та молочні продукти, не постраждають. Спеціально для них в місті облаштовують павільйони, де можна буде спокійно торгувати і не перейматися, що треба заплатити за місце. Один із таких павільйонів вже є на Мазепи, ще один скоро з’явиться на Хоткевича.
«На сьогодні стихійна торгівля в Івано-Франківську перетворилася на бізнес, – каже Смушак. – Адже, крім бабусь, котрі торгують продукцією зі свого городу, на таких ринках зазвичай працюють так звані перекупники. Закупивши товар на центральних чи оптових ринках, вони того ж дня перепродають його на стихійних. І саме в таких продавців буде вилучатися товар».
Читайте також: Інспекція наводить порядок. Один день з “муніципалами” Франківська
Чи допоможе рішення міської ради подолати стихійну торгівлю в місті, поки не відомо. Адже в поліції кажуть, що насправді проблем з механізмом вилучення продуктів нема.
«За статтею 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення – торгівля з рук у невстановлених місцях – поліція має право конфісковувати предмети торгівлі та накладати штрафи на суму від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 119 грн), – пояснює речник патрульної поліції Микола Гурак. – Проте, вилучивши товар, ми повинні зберігати його до рішення суду. Кімната для зберігання речових доказів є в міському відділі поліції, але вона не пристосована для зберігання харчів».
Тобто, якщо поліція конфіскує два літри молока, то має зберігати його, поки суд не вирішить – утилізувати чи повернути власнику. А розглядати справу можуть місяцями. І добре, якщо рішення суду буде на користь поліції – тоді вже зіпсоване молоко можна просто вилити. Але що робити поліції, якщо суд вирішить закрити справу «у зв’язку із малозначністю правопорушення» і вирішить повернути товар власнику?
А за словами Михайла Смушака, питання, що робити з конфіскатом – технічне, мовляв, головне – знайти порозуміння з поліцією. Але він насправді має рацію, коли говорить, що стихійна торгівля – це бізнес. Адже річ не тільки в тому, що на ринку треба заплатити за орендоване місце. Найчастіше люди, які торгують незаконно, побоюються конкуренції. На ринках покупець має вибір, який товар і у якого продавця йому придбати. Виграє той, хто запропонує якіснішу й зовні привабливішу продукцію. Прихильники стихійної торгівлі в якості своїх товарів не впевнені, тож, не бажаючи лишитися без виторгу, на ринок не поспішають.
Та й покупці не надто примхливі у виборі. Часто люди вважають, що краще купити товар, який лежить у них просто під ногами. А ще це ніби зручно, бо, повертаючись з роботи, скупитися можна просто на зупинці. І все одно, звідки ті продукти привезли та якої вони якості. Тож на тому все й закінчується. І стихійні ринки не змивають навіть дощі.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Comments are closed.