Звернутись до очільників міської та обласної влади спонукала наступна ситуація. За часів Незалежності України керівники міста і області, які змінювали один одного з наступними виборами, не забували нагадувати нам про те, що вони – демократично, всенародно обрані служити і піклуватись про виборців, особливо про наше здоров’я, що Україні потрібна здорова нація. Ці передвиборчі обіцянки зникали з їхнього лексикону, як роса на сонці, коли вони ставали до керма влади.
Ось вам, всенародно і демократично обрані, один приклад. За часів ненависної совєцької влади в обласному центрі було чотири лазні по два відділення (чоловіче і жіноче). Була лазня і в кожному райцентрі. А по вул. Б. Хмельницького в Івано-Франківську у 1980-ті роки було побудовано великий банний комплекс, який всенародно обрані успішно закрили і перепрофілювали. Також – по вул. Коновальця та біля кінотеатру «Космос». Залишилась лазня по вул. Низовій, і то одне відділення, в якому один день на тиждень можуть помитися жінки і пару днів – чоловіки. І то цей залишок банних послуг знаходиться у приватних руках, і монополіст диктує ціни більші, ніж у Львові та інших обласних центрах.
Гадаємо, ніхто не буде заперечувати, що помитись у лазні, коли у багатьох мешканців відсутні ванни чи немає гарячої води, чи вони живуть у гуртожитках (студенти) – це не розкіш, а необхідність для здоров’я людини. Тому про це мали б у першу чергу піклуватись і керівники органів охорони здоров’я. Але від них цієї тривоги ми не чуємо, тому припускаємо, що їм вигідно, аби більше людей звертались в заклади охорони здоров’я для поповнення їхнього бюджету та збагачення фармакологічної мафії. Адже, як гриби після дощу з’являються все нові й нові аптеки.
Звичайно, якби посадовці ходили митися в міську лазню, то ситуація була б не такою сумною. Вони б зуміли зобов’язати будівельних «баронів» з депутатськими мандатами побудувати хоч одну комунальну лазню в місті, а не лише торгові комплекси, ресторани, кабаки на всіх, що ще залишилися вільних місцях, дитячих майданчиках. Але ж вони не ходять у лазню, мають власні сауни, басейни, джакузі. Можливо, вони вважають, що пересічному мешканцю досить один раз на рік помитись на Водохреща в Бистриці чи міському озері.
Хочете знати, де найбільше «здорової» нації? Зайдіть у поліклініки, лікарні, особливо туберкульозні, інфекційні, онкологічні, або в суди, де «діти війни» в чергах втрачають свідомість, аби здати документи на законну доплату до пенсії. Чомусь там вас, нешановані керівники, наше телебачення не рекламує, а лише коли стрічки перерізаєте, відкриваючи нові чи відремонтовані лікарняні відділення, чи поставляючи медичну апаратуру. Але не цим потрібно хвалитись, а тим, щоб менше людей мали потребу в томографах чи стаціонарному лікуванні. Тому підіть до своїх духовників і висповідайтесь, поділіться своїми статками з тими, що за межею виживання. Лише після того зможете заслужити у Господа якийсь душевний спокій і надію на прощення гріхів.
Покладаємо надію на молодих політиків, які на останніх виборах прийшли до влади, представників партії «Свобода», нового голову облради п. Сича, голову і секретаря міськвиконкому, що вони змінять ситуацію і здоров’я нації для них не буде передвиборчим гаслом.
Отже, в нас є декілька простих запитань:
1. Хто приватизував у Івано-Франківську всі комунальні лазні?
2. Чому така висока ціна (25-35 грн.) в лазні на вул. Низовій?
3. Чи є можливість побудувати в місті нову пристойну громадську лазню?
Хотіли би з цього приводу почути думку від міських та обласних керівників.
Нижче – 21 підпис.
«Репортер» чекає відповіді разом із читачами.
