Десять собак, які працювали разом з охоронцями на “Арматурному заводі” в Івано-Франківську і жили на території підприємства, можуть стати бездомними.
З постом про допомогу у непростій ситуації до франківців звернувся “Дім Сірка”. Йдеться про 10 собак – 8 кобелів і двох “дівчаток”, пише Курс.
[supsystic-slider id=727 position=”center”]
“Допоможіть хто чим може! Зараз вирішується доля 10 життів! У нас є тиждень часу, а далі вони усі опиняться на вулиці, де більшість не зможе самостійно вижити! Закривається “Арматурний завод”, і всі собаки, які роками служили та були вірними людям, залишаються непотрібними та будуть випущені на вулиці міста”, – написала Іра Реуца.
За її словами, усі собаки сидять на ланцах. Волонтери шукають людей, які би любили та годували тварин.
“Вони безпомічні, як і ми у цій ситуації. Можливо, комусь припали до душі очі якоїсь собачки, дзвоніть, 0992075179”, – написала Реуца.
Як повідомила керівниця організації “Дім Сірка” Наталія Когут, до них звернувся директор охорони “Арматурного заводу”.
“Дзвонив, що їм дали тиждень і щоби ми або забрали собак, або допомогли їх прилаштувати, – розповідає Наталія. – Раніше утримання тварин фінансували як частину охоронної служби. Тепер вже ні, бо територію викупив Мельник і починає будувати, туди вже зовсім скоро заїде будівельна бригада. Їм собаки не потрібні. У псів є їжа максимум на два тижні. Для нас взяти їх на утримання в притулок – непосильна ноша”.
Щоби прогодувати цих 10 собак у притулку, потрібно від 10 тис грн в місяць плюс щеплення і терапія від глистів. Таких грошей на нових мешканців у організації немає, так само як немає окремих кліток для кожної тварини.
“Ми їздили фотографувати собак – вони всі, за винятком однієї, добрі, лижуть руки, звикли до людей, охоче комунікують. Але є тільки один 2-річний молодий кобель, решта псів – середнього віку, їм 6-7 років. Таких дуже складно прилаштувати”, – зазначає Наталія.
Наталія Когут каже, що усипляти тварин вони не беруться. І якщо не зможуть роздати, то справді стерилізують і змушені будуть випустити.
