На сьогодні Івано-Франківськ замикає п’ятірку найбільш інвестиційно привабливих міст України за версією агентства «Євро-Рейтинг».
Однак ситуація може змінитися, позаяк місто почало втрачати великих інвесторів. А все тому, що нема вільної землі.
Приманка для…
Цьогоріч містом зацікавилась велика компанія з Нідерландів. Вона хотіла побудувати завод на 1000 робочих місць, та для цього потрібно було 10 га землі. Максимум, що міг дати Франківськ – 2 га у Хриплинській промзоні. Та цього виявилося замало, і компанія обрала Вінницю.
«Інвесторам подобається клімат нашого міста, – каже начальник міського управління інвестиційної політики Ігор Попадюк. – У нас хороший приріст населення, багато молоді, розвиваються технічні спеціальності і IT- сфера. Однак усі інвестори, які заходять в Івано-Франківськ, хочуть великі земельні ділянки, а таких у нас нема. Наприклад, компанії HEAD (виробництво спорттоварів) для будівництва заводу потрібно було 10 га. Ми показали їм усі можливі варіанти, та найбільша мала – 2,6 га».
За словами Попадюка, залучати інвестора було б набагато легше, якби у Франківську був індустріальний парк, де б інвестори могли розташовувати свої виробництва. Але де його будувати? В ідеалі під такий парк має бути відведено 60-70 га вільної землі з усіма комунікаціями.
«Ми в конкурентному середовищі і нам, як вода, потрібен цей індустріальний парк, – говорить Попадюк. – Вільні ділянки могли б знайтися у разі приєднання довколишніх сіл до Івано-Франківська. На сьогодні міськрада лише може зібрати до купи і викупити землю у людей, як ми це робили для «Tyco Electronics». Сам процес трохи довгий, а інвестори чекати не хочуть. Відповідно йдуть туди, де вже створені такі індустріальні парки, наприклад у Вінницю».
А що з промзонами?
У цілому існує два типи індустріальних парків – так звані Greenfield і Brownfield. Перший тип передбачає створення парку на новій земельній ділянці, де немає необхідної інфраструктури. Другий тип створюється на базі вже існуючого промислового майданчика.
В Івано-Франківську прототипом індустріального парку є Хриплинська інвестиційно-промислова зона (ХІПЗ), створена ще у грудні 2006 року.
Територія ХІПЗ охоплює площі приміських сіл Хриплина та Микитинців на більше ніж 600 га. У 2007 році провели інвентаризацію земель незабудованої території (276 га). Та попри велику площу ХІПЗ, землі, яка б підходила під індустріальний парк, фактично немає. Адже, згідно з законом, ділянка має бути вільна від забудови. А нині приблизно половина ХІПЗ забудована промисловими об’єктами – це і закинуті заводи радянських часів, і нове виробництво.
«Хриплинська промзона свого часу була розпайована між людьми, – розповідає Ігор Попадюк. – Ця земля не обробляється і було б добре віддати її інвесторам. Нинішній сільський голова Хриплина Роман Соколик розуміє, що коли в нього буде більше підприємств, які працюватимуть і платитимуть податки, то більшим буде бюджет і буде розвиватися село. Тож зараз вони виокремлюють цю зону і надаватимуть їй статус промислової».
Вільні земельні ділянки є і на території ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод».
«У загальному його площа 20 га, – каже Попадюк. – На 10 га зараз є корпуси, де працюють люди, а далі йдуть земельні ділянки, які не використовуються. Але цим заводом володіє приватна компанія, тобто місто не може забрати ділянку або використати її під інвестиції. Інвестори можуть напряму домовитись з власниками, але це великі капіталовкладення. Ринкова вартість сотки землі – 5-6 тисяч доларів, бо всі орієнтуються на житлову забудову».
А ще потрібні офіси
Ще однією проблемою Івано-Франківська є брак сучасних офісів. Справа в тому, що чимало закордонних інвесторів зацікавлені в тому, аби відкрити в Івано-Франківську кол-центри, однак приміщень, які б вмістили понад півтисячі працівників, наразі немає. А щоб такий центр побудувати, потрібно вкласти мільйони.
«Місто розростається, будується дуже багато житла, та при цьому бракує офісів класу «А» та «В», – говорить Ігор Попадюк. – Офіс же – це обличчя наших бізнесменів перед іноземними компаніями. Потрібно показати, що наші люди працюють у гідних умовах. З іншого боку – бізнес-центр притягує великих гравців».
Про створення сучасного бізнес-центру в Івано-Франківську говорять уже давно. Ще в січні 2015 року девелоперська компанія «Арсенал City», архітектурна компанія «Зелемінь», активісти ГО «Тепле місто» та представники IT-сфери Івано-Франківська створили концепцію інноваційного середовища для життя та бізнесу. За цією концепцією, в мікрорайоні в межах вулиць Національної Гвардії, Коновальця, Чорновола та Сорохтея мав з’явитися бізнес-центр із громадським простором, приміщеннями для коворкінгу та стартапів, офісними приміщеннями для ІТ-індустрії. І хоча завершити будівництво мали ще у 2017 році, нині про цей бізнес-центр і не згадують.
Також затихла історія зі створенням коворкінгу для ІТ-спільноти – iHUB на Гординського,10. У 2016 році місто передало будівлю в довготривалу оренду норвезькому інвестору. Це пам’ятка архітектури, тому є багато нюансів і тонкощів. За попередньою домовленістю, місто мало б відремонтувати дах, третій поверх і мережі. Дах зробили, а от iHUB-ом навіть не пахне…
А поки в Івано-Франківську немає ні землі, ні бізнес-центрів, місто робить ставку на розвиток малого бізнесу.
«Це ті підприємці, які виросли у Франківську, сформували міцні команди, і з кожним роком нарощують виробництво, – пояснює Попадюк. – Саме в розвиток малих мануфактур ми повинні нині інвестувати свої кошти. Також перед нами стоїть завдання допомогти їм експортувати свою продукцію за кордон. Але є багато підводних течій. Зокрема ми ще не вміємо прораховувати логістику, правильно оформляти контракти. Аби навчитися, 28 вересня проведемо інформаційно-економічний форум».
Наразі управління інвестиційної політики подало заявку на співпрацю з волонтером Корпусу миру США, який має допомогти з розробкою інвестиційних проектів.
