Ми з’ясували, що міжхребцеві диски не можуть “вилітати” чи “зміщуватися”, а отже, не можуть бути вставлені на місце. Проте все ще багато хто впевнений, що якщо не так повернутися, різко нахилитися чи дуже сильно фізично навантажуватися, зміщуватися можуть хребці.
А відповідно – треба йти до фахівця, який зможе їх вправити. Натомість, хребці, не “вилітають” в процесі нашої повсякденної активності. Інколи вони можуть зміщуватися, проте це проблема, якій не зарадити простим візитом до мануального терапевта, пише на своїй сторінці в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
Таку можливість виключає, знову ж таки, будова нашого хребта. Він набагато міцніший, ніж ви можете уявити. Щоби зрозуміти це, давайте більш детально розберемо його будову:
Хребці міцно з’єднуються між собою за допомогою дисків. Їхні тіла спереду і ззаду з’єднані потужними поздовжніми зв’язками, що проходять вдовж хребта від черепа до крижів. Задні елементи хребців міцно з’єднані капсулами міжхребцевих суглобів та великою кількістю коротких зв’язок. У грудному відділі хребет додатково фіксований грудною кліткою.
До теми Хребет вимагає роботи. Вертебролог Володимир Веселовський про популярні міфи пацієнтів
Щоб хребець змістився, потрібно порушити цілісність цього міцного сполучення.
Таке може відбутися, наприклад, після падіння з висоти, пірнання вниз головою на мілководді або ж під час автомобільної катастрофи. В такому випадку в грудному чи поперековому відділі хребта швидше за все відбудеться руйнування кістки, ніж ізольоване зміщення хребця. Тому навряд фахівці з “вправляння хребців” зможуть допомогти.
Читайте Супрун розвіює міфи про інсульт
Зміщення хребця вперед по відношенню до нижчого хребця називається спондилолістез. Найчастіше це захворювання трапляється в поперековому відділі хребта та розвивається протягом тривалого періоду часу. І досить часто хребет встигає адаптуватися до таких змін.
Спондилолістез може бути декількох типів, серед яких найчастіше зустрічається дегенеративний (через зношування міжхребцевих дисків та суглобів) та через дефект дужки хребця. Також спондилолістез може бути вродженим, отриманим внаслідок травми, на фоні пухлини або інфекції хребця, або після операції.
З віком спондилолістез розвивається майже у 18% людей та у більшості протікає безсимптомно. У 75% випадків він досягає тільки 1-го ступеня зміщення (з 4-х можливих). Зрозуміло, що при спондилолістезі вправити хребець на місце “вручну” неможливо.
Читайте Супрун назвала п’ять причин для роботи у держслужбі МОЗ
При невеликому ступені зміщення (1-2-го ступеня) вроджений, дегенеративний та спонділолістез через дефект дужки лікуються консервативно, тобто без хірургічного втручання. Основний метод лікування – вправи для зміцнення м’язів, що стабілізують хребет (https://goo.gl/YxD5jN). При більш виражених ступенях зміщення, у випадках розвитку неврологічної симптоматики, стійкого больового синдрому та тривалої непрацездатності потрібне хірургічне лікування. На щастя, такі випадки рідкісні.
Важливо розуміти, що у всіх цих випадках “вправляння хребця” не допоможе вилікувати проблему. Хоча іноді пацієнти заперечують: “що ж тоді клацнуло в спині? чому я видчуваю полегшення?”. Насправді, хрускіт або клацання виробляють міжхребцеві суглоби, а полегшення може бути після усунення м’язового спазму, який полегшує біль. Проте він повертатиметься знову й знов, якщо не берегти спину. А найкращий шлях це зробити – регулярні вправи та консультація з лікарем.
