У «голубій церкві», що колись була вірменським костелом, збереглося багато старовинних скульптур. легенди
Але цього разу нас цікавить статуя праворуч від іконостасу. Це – апостол Петро. Звідки ми знаємо, що це саме він, адже таблички з підписом поруч немає? легенди
Святих було багато, і щоб якось їх розрізняти, скульптори та іконописці зображали їх з певними атрибутами. Наприклад, позаду апостола Андрія обов’язково є косий хрест, на якому його розіп’яли, а апостол Павло тримає меч, яким його стратили, пише “Репортер”.
Читайте Легенди Станиславова. Вуйко героя
Характерним атрибутом апостола Петра є в’язка ключів від раю, які вручив йому Ісус. Саме їх ми бачимо у лівій руці скульптури. Втім, це не Петро! Чому?
Ще за Польщі, у 1930-х роках, провели фотофіксацію скульптур вірменського костелу. Зараз ці фото доступні в інтернеті. Так от, тоді наш «Петро» тримав у руці не ключі, а спис. А це вже атрибут іншого святого. Зі списом традиційно зображають святого Лонгина, римського центуріона, який проткнув бік Ісуса, коли той висів на хресті. Пізніше Лонгин залишив армію, прийняв християнство, проповідував і був убитий за наказом Понтія Пілата.
Читайте Легенди Станиславова. Перший страйк
Як Лонгин став Петром? За совітів у костелі відкрили музей релігії та атеїзму. На одній із тогочасних фотографій статуя стоїть уже без списа. На початку дев’яностих храм передали Українській автокефальній православній церкві. Священики статую пофарбували та вручили їй ключі. Цікаво, що справжній Петро у храмі теж є. Він стоїть у правому притворі, тримаючи у правій руці книгу.
Фото Володимира Свєженцева та Степана Назаренка (з музею релігії та атеїзму)
