Весняний Калуш: В очікуванні грошей і стихійного лиха

Калуш і прилеглі до нього села Кропивник та Сівка Калуська вже роками знаходяться в екологічно небезпечній зоні. Проте, саме зараз ситуація критична. Опинитись під землею можуть цілі міські та сільські вулиці, а соляні розчини з Домбровського кар’єру мають шанси потрапити у Дністер.

В одному зі своїх останніх наказів Віктор Ющенко надав Калушу, селам Кропивник і Сівка‑Калуська статусу зони екологічного лиха. Та найголовніше питання, що цікавить мешканців, чи будуть їх переселяти у нові безпечні помешкання?

Чорним по білому

Причиною екологічної ситуації в Калуші фахівці вважають діяльність збанкрутілого підприємства «Калійний завод «ВАТ «Оріана». У зоні дії його виробництв – три відпрацьовані рудники, Домбровський кар’єр, два відвали засолених ґрунтів, два хвостосховища та шламонакопичувач. Підземний видобуток корисних копалин викликав порушення рівноваги у товщі гірських порід. Це призвело до утворення підземних порожнин під густозаселеним містом та навколишніми селами. Небезпека опинитися під землею загрожує 100 промисловим об’єктам та 1145 житловим будинкам. Розв’язка може бути трагічною.

Щоб запобігти катастрофі, уряд виділив 568 млн. грн. «Ці кошти потрібно освоїти до кінця 2010 року, – каже калуський міський голова Ігор Насалик. – На 8,5 млн. планується провести диспансеризацію населення, 31 млн. виділено на оздоровлення всіх дітей від 6 до 16 років, щоби влітку відправити їх у табори відпочинку. На 49 млн. закупимо медичну апаратуру для Калуської центральної районної лікарні, 99 млн. грн. підуть на укріплення хвостосховищ та Домбровського кар’єру. Найбільша сума, а це 380 млн. грн., призначена для відселення громадян міста та сіл, будинки яких знаходяться над шахтами».

Так мер запевняв селян у середині березня. Натомість, на той час до Калуської РДА надійшли лише 398 млн. грн.

Хто саме підлягає переселенню, наразі невідомо. Ще потрібно дослідити шахти, скласти карти‑схеми та визначити небез­печні зони. І для цього слід знайти в бюджеті, окремо від суми, виділеної урядом, ще 320 тис. грн. До речі, фахівці Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області стверджують, що найперше слід укріпляти дамбу, а не будувати житло. Інакше катастрофи не уникнути.

«Програма міськвиконкому першочерговим завданням ставить відселення людей, – каже перший заступник начальника обласного держуправління охорони навколишнього середовища Василь Головчак. – На мою думку, первинним має бути негайне виконання комплексу природоохоронних заходів. Зокрема, влаштування протифільтраційної завіси у північній частині Домб­ровського кар’єру з метою зменшення водоприливу. Друге, що необхідно здійснити негайно, – це укріплення дамби хвостосховища № 2. Ці заходи, до речі, передбачені указом президента».

За словами Головчака, сума грошей на екологічні заходи є у кілька разів меншою, ніж те, що планується на будівництво житла. Фахівець вважає, що знайти 20‑30 млн. грн. на екологію значно легше, ніж 380 млн. на будівництво.

Кому – біда, кому – квартира

У зв’язку з переселенням знач­ної частини селян до Калуша, разом з майбутніми виборами до місцевих рад, планують провести референдум, щоби Кропивнику та Сівці‑Калуській надати статус приміських сіл.

Наразі життя у «зоні екологічного лиха» не змінилося. Про надзвичайну ситуацію нагадують лише розмови односельчан у магазинах чи на вулиці. Та й то людей більше цікавить, кого переселять та хто отримає нову квартиру. Як сказав на сільських зборах Ігор Насалик: «Люди зможуть і надалі жити у Кропивнику чи Сівці‑Калуській, а квартири продати чи здати в оренду. Але якщо трапиться біда, то вислов­лювати претензії до місцевої влади, держави такі люди вже не зможуть».

Як кажуть самі селяни, наразі почалося «приписування» мешканців до екологічно-небезпечних сіл, адже на кожного обіцяють надати 13 м2 житлової площі у нових будинках приміського села Підгірки. Уже відомо, що там планують звести десять п’ятиповерхових будинків, школу та дитячий садок для «біженців».

Зона ризику

Фахівці вважають, якщо не зупинити притік води у Домбровський кар’єр, який щороку збільшується у два-три рази, то при прориві річки Сівки (яка протікає на відстані 250  м) він буде затоплений за півтори-дві доби. В результаті розсоли потраплять у підземні води та в саму річку, що призведе до екологічної катастрофи. Ці застереження ґрун­туються на даних дослідження професора ІФНТУНГ Едуарда Кузьменка.

Також є великий ризик потрапляння солоних вод з кар’єру в річку Лімницю, внаслідок чого без прісної води можуть залишитися безліч криниць, струмків, потоків, ближні річки і навіть новозбудований масив у Підгірках.

Після поїздки мера Калуша на міжнародну конференцію до Берліна до міста приїздила делегація з іспанської фірми, яка буде реалізовувати екологічні програми. Втіленням в життя грантів на Калущині зацікавилися й інші закордонні фірми. Звісно, це не може не тішити.

А поки що єдині заходи, які міська влада прийняла для людей з «екологічної зони» – безкоштовна томографія в центральній районній лікарні.