«Українська правда», 10 травня 2009 року:«Під час інциденту, що стався минулого понеділка в аеропорту Франкфурта-на-Майні, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко облаяв німецьких поліцейських «нацистськими свинями», а син Луценка кинув у стюардесу «Люфтганзе» мобільним телефоном».
Політ-Аналіз:
«Що то було?» — питаємо. Далеке відлуння Другої світової? П’яний дебош українських «жирних котів», які забули, що вони в Німеччині, а не в Україні, де можна усіх мати за мішені для мажорського мобільника? Чи, може, отим транзитним Луценкам щось підсипали всюдисущі агенти іноземних розвідок? От вже читаємо у відгуках на цю подію, що розміщені на сайті polemika.com: «Немцы подсунули палёный шнапс с диоксином! Это провокация!»
Ще трошки і така «формула відмазки» оформиться у версію. І поважні полковники ганятимуть за таємничими «отруювачами». Ну, їм не звикати… От вже член депутатської фракції «Народної самооборони» Олег Новіков заявив, що «фонетичний і стилістичний» аналіз повідомлення про інцидент, що появилося в німецькій газеті «Більд», вказує на «український слід» провокації. Кажуть, в тій газеті «Більд» редакційна братія довго реготала, почувши, що можна, як виявляється, зробити фонетичний (!) аналіз газетного тексту. А потім дивуємося, чому це наших усюди вважають ідіотами?
Comments are closed.